Харків – Харківська опозиція та кандидати в народні депутати – самовисуванці, які не пов’язані з владою, скаржаться на нерівний доступ до виборців. За їхнім твердженням, місцеве керівництво залякує людей. Сільські ради і підприємці такі закиди спростовують.
Села Другий лиман, Жовтневе та Вільшани розташовані неподалік від українсько-російського кордону: їхати туди від Харкова вибоїстими дорогами треба понад160 кілометрів. Цими селами, що входять до 176-го виборчого округу, вже другий місяць роз’їжджає кандидат у народні депутати, самовисуванець Степан Гавриш.
Він розповідає, що перед його приїздом до людей приходять представники сільської ради чи сільгосппідприємств і залякують, щоб місцеві жителі не приходити на зустріч. «Їм кажуть дуже просто: мовляв, ви не отримаєте розрахунку за свої паї, ми не допомагатимемо вам у вирішенні ваших злободенних проблем», – каже Гавриш.
У селі Вільшани Любов Крейдун, яка є членом виборчої комісії від опозиційної партії «Батьківщина», докладніше розповідає про застосування адміністративного тиску: «Досить керівнику господарства на зборах сказати, щоб усі проголосували за «регіони», бо «я знаю, хто за кого проголосує», і люди однозначно голосують. У нас керівник господарства очолює районну організацію Партії регіонів. Як член дільничної виборчої комісії, я людям розповідаю, що цього бути не може – беріть, читайте закон. Я даю гарантії, що ніхто не дізнається, за кого ви проголосуєте. А люди кажуть: «Лебединський дізнається».Це керівник сільгосппідприємства».
«У людей є своя голова на плечах, їм визначатися»
Харківські регіонали запевняють, що передвиборча кампанія ведеться за європейськими стандартами. Тиску не помічає й вище згаданий Віктор Лебединський, який керує приватним сільськогосподарським підприємством «Вільшанське». Це у нього в аренді паї Вільшан. Він каже, що про політінформацію на зборах не може йтися.
«Я ніде народних зборів не проводив і ні на яких зібраннях ні за яку партію не виступав – ні за Партію регіонів, ні ще за якусь. У людей є своя голова на плечах, їм визначатися», – наголосив Віктор Лебединський.
У рівних можливостях для агітації в селах переконує і сільське керівництво.
«Будь-ласка, у нас є майданчик, де можна поставити намет, у нас нема проблем ніяких. Нехай приїжджає і «Батьківщина», і «регіони»», – заявила кореспонденту Радіо Свобода сільський голова села Жовтневе Валентина Масюк.
Влада каже, що підлітки не агітують
Коли спілкувалися з Валентиною Масюк, у Жовтневому якраз святкували день села. Селяни між собою обговорювали, чи приїде до них Дмитро Шенцев, кандидат у депутати від Партії регіонів. У центрі Жовтневого, біля пошти, медпункту і клубу стояв автобус з біло-блакитною символікою, неподалік – школярі з партійними прапорами Партії регіонів.
Запитую у юнаків, звідки вони. Наймолодший хлопець відповідає: «Казать не буду».
Старший хлопець: «Навчаюсь. У Дворечному. В ліцеї».
Запитую: «І теж так політикою зацікавилися»?
Хлопець: «Так».
Звертаюся до третього хлопця: «А Ви навчаєтесь»?
«У школі».
«І теж із прапорами»?
Хлопці: «Нічого більше не скажемо».
«То вже не діти», – запевнила Радіо Свобода голова сільської ради Жовтневого Валентина Масюк. За її спостереженнями, з прапорами Партії регіонів стояли випускники школи – вісімнадцятирічні хлопці. На зауваження про підлітковий вік агітаторів сільський голова відповіла: «Коли я була поруч із клубом, а у нас готувалося свято села, там стояли діти по вісімнадцять років. Я була відсутньою півтори години і за це нічого не можу сказати, хто там уже стояв».
Тим часом кандидати у народні депутати не дуже й тішать своїх сільських виборців зустрічами. Такий висновок можна зробити після розмов із селянами. Зате партійні агітки жителі Другого лиману, Жовтневого і Вільшан отримують без перешкод і від багатьох партій.
«Розносять. Наприклад, минулого тижня розносили партійні газети, буклети від усіх партій. Ніхто не чинить ніяких перешкод», – розповідає мешканка Другого лиману Віра Рогова.
Відкрито про застосування адмінресурсу у селах місцеві мешканці не говорять. Листоноша, яка попросила не називати її імені і село, в якому вона працює, коротко пояснила: «Ви що, мені тут жити!»
Він розповідає, що перед його приїздом до людей приходять представники сільської ради чи сільгосппідприємств і залякують, щоб місцеві жителі не приходити на зустріч. «Їм кажуть дуже просто: мовляв, ви не отримаєте розрахунку за свої паї, ми не допомагатимемо вам у вирішенні ваших злободенних проблем», – каже Гавриш.
У селі Вільшани Любов Крейдун, яка є членом виборчої комісії від опозиційної партії «Батьківщина», докладніше розповідає про застосування адміністративного тиску: «Досить керівнику господарства на зборах сказати, щоб усі проголосували за «регіони», бо «я знаю, хто за кого проголосує», і люди однозначно голосують. У нас керівник господарства очолює районну організацію Партії регіонів. Як член дільничної виборчої комісії, я людям розповідаю, що цього бути не може – беріть, читайте закон. Я даю гарантії, що ніхто не дізнається, за кого ви проголосуєте. А люди кажуть: «Лебединський дізнається».Це керівник сільгосппідприємства».
«У людей є своя голова на плечах, їм визначатися»
Харківські регіонали запевняють, що передвиборча кампанія ведеться за європейськими стандартами. Тиску не помічає й вище згаданий Віктор Лебединський, який керує приватним сільськогосподарським підприємством «Вільшанське». Це у нього в аренді паї Вільшан. Він каже, що про політінформацію на зборах не може йтися.
«Я ніде народних зборів не проводив і ні на яких зібраннях ні за яку партію не виступав – ні за Партію регіонів, ні ще за якусь. У людей є своя голова на плечах, їм визначатися», – наголосив Віктор Лебединський.
У рівних можливостях для агітації в селах переконує і сільське керівництво.
«Будь-ласка, у нас є майданчик, де можна поставити намет, у нас нема проблем ніяких. Нехай приїжджає і «Батьківщина», і «регіони»», – заявила кореспонденту Радіо Свобода сільський голова села Жовтневе Валентина Масюк.
Влада каже, що підлітки не агітують
Коли спілкувалися з Валентиною Масюк, у Жовтневому якраз святкували день села. Селяни між собою обговорювали, чи приїде до них Дмитро Шенцев, кандидат у депутати від Партії регіонів. У центрі Жовтневого, біля пошти, медпункту і клубу стояв автобус з біло-блакитною символікою, неподалік – школярі з партійними прапорами Партії регіонів.
Запитую у юнаків, звідки вони. Наймолодший хлопець відповідає: «Казать не буду».
Старший хлопець: «Навчаюсь. У Дворечному. В ліцеї».
Запитую: «І теж так політикою зацікавилися»?
Хлопець: «Так».
Звертаюся до третього хлопця: «А Ви навчаєтесь»?
«У школі».
«І теж із прапорами»?
Хлопці: «Нічого більше не скажемо».
«То вже не діти», – запевнила Радіо Свобода голова сільської ради Жовтневого Валентина Масюк. За її спостереженнями, з прапорами Партії регіонів стояли випускники школи – вісімнадцятирічні хлопці. На зауваження про підлітковий вік агітаторів сільський голова відповіла: «Коли я була поруч із клубом, а у нас готувалося свято села, там стояли діти по вісімнадцять років. Я була відсутньою півтори години і за це нічого не можу сказати, хто там уже стояв».
Тим часом кандидати у народні депутати не дуже й тішать своїх сільських виборців зустрічами. Такий висновок можна зробити після розмов із селянами. Зате партійні агітки жителі Другого лиману, Жовтневого і Вільшан отримують без перешкод і від багатьох партій.
«Розносять. Наприклад, минулого тижня розносили партійні газети, буклети від усіх партій. Ніхто не чинить ніяких перешкод», – розповідає мешканка Другого лиману Віра Рогова.
Відкрито про застосування адмінресурсу у селах місцеві мешканці не говорять. Листоноша, яка попросила не називати її імені і село, в якому вона працює, коротко пояснила: «Ви що, мені тут жити!»
|
Передрук з "Радіо Свобода" |