В американському видавництві Doubleday опублікована книга журналістки Енн Епплбаум «Залізна завіса: руйнування Східної Європи. 1944-1956 роки». Вона присвячена становленню комуністичних режимів і політиці Радянського Союзу в країнах Східної Європи після завершення Другої світової війни. Радіо Свобода записало розмову з Енн Епплбаум у Вашингтоні і перше запитання було про причини вибору автором саме періоду 1944-56 років і лише деяких з країн Східної Європи.
– Ця книга про «сталінізацію» Східної Європи, про насадження радянської тоталітарної системи в регіоні, який до цього відрізнявся наявністю різних політичних поглядів. Період, який я аналізую, розпочинається із звільнення Радянською армією країн Східної Європи наприкінці війни і завершується смертю Йосипа Сталіна та початком перших значних повстань… Я вибрала Східну Німеччину, Угорщину і Польщу тому, що вони відрізнялися одна від одної, і по-різному пережили війну… Не дивлячись на ці відмінності – до 1950 року стало здаватися, що всі згадані держави стали дуже подібними одна на одну. Мені було цікаво довідатися, як саме радянській армії та НКВС вдалося так швидко змінити ці країни.
– У передмові до книги Ви зауважуєте, що одна з її цілей – детальніше вивчити історію тоталітарних держав та методи, які використовувалися диктаторами для придушення. Які уроки можна винести з історії радянського впливу у Східній Європі?
– Радянське керівництво вірило у потужність пропаганди та розраховувало, що якщо йому вдасться взяти під контроль радіо, яке тоді було головним інструментом комунікації, – воно зможе схилити на свій бік маси. Особливий інтерес Радянський Союз проявляв до будь-яких громадських об’єднань, до того ж не лише політичних партій, а й навіть таких, як футбольні клуби чи шахові секції, і майже з самого початку ці організації зазнали репресій.
– Ви пишете, що незабаром після окупації Радянський Союз розпочав етнічні чистки у Східній Європі. Хто постраждав найбільше?
– Мова йшла про створення гомогенних держав. Основними жертвами стали німці. В Потсдамі була досягнута угода про виселення німців з території інших східноєвропейських держав, зокрема, з Польщі та Чехословаччини… Мова йшла про переміщення мільйонів людей… Другою великою етнічною чисткою став фактичний обмін між поляками та українцями. Коли польський кордон із СРСР був пересунутий на захід, багато поляків залишилося на території Радянського Союзу, а українці – на території Польщі. Здійснити цей обмін виявилося не так просто. Багато поколінь жили у своїх селах і містах, вони не бажали покидати рідні місця. Проти них були застосовані погрози і сила. Між поляками і українцями навіть виник відкритий збройний конфлікт, про що світу було практично нічого не відомо.
Мені було цікаво довідатися, як саме радянській армії та НКВС вдалося так швидко змінити ці країни
– Ця книга про «сталінізацію» Східної Європи, про насадження радянської тоталітарної системи в регіоні, який до цього відрізнявся наявністю різних політичних поглядів. Період, який я аналізую, розпочинається із звільнення Радянською армією країн Східної Європи наприкінці війни і завершується смертю Йосипа Сталіна та початком перших значних повстань… Я вибрала Східну Німеччину, Угорщину і Польщу тому, що вони відрізнялися одна від одної, і по-різному пережили війну… Не дивлячись на ці відмінності – до 1950 року стало здаватися, що всі згадані держави стали дуже подібними одна на одну. Мені було цікаво довідатися, як саме радянській армії та НКВС вдалося так швидко змінити ці країни.
– У передмові до книги Ви зауважуєте, що одна з її цілей – детальніше вивчити історію тоталітарних держав та методи, які використовувалися диктаторами для придушення. Які уроки можна винести з історії радянського впливу у Східній Європі?
Особливий інтерес Радянський Союз проявляв до будь-яких громадських об’єднань, до того ж не лише політичних партій
– Радянське керівництво вірило у потужність пропаганди та розраховувало, що якщо йому вдасться взяти під контроль радіо, яке тоді було головним інструментом комунікації, – воно зможе схилити на свій бік маси. Особливий інтерес Радянський Союз проявляв до будь-яких громадських об’єднань, до того ж не лише політичних партій, а й навіть таких, як футбольні клуби чи шахові секції, і майже з самого початку ці організації зазнали репресій.
– Ви пишете, що незабаром після окупації Радянський Союз розпочав етнічні чистки у Східній Європі. Хто постраждав найбільше?
– Мова йшла про створення гомогенних держав. Основними жертвами стали німці. В Потсдамі була досягнута угода про виселення німців з території інших східноєвропейських держав, зокрема, з Польщі та Чехословаччини… Мова йшла про переміщення мільйонів людей… Другою великою етнічною чисткою став фактичний обмін між поляками та українцями. Коли польський кордон із СРСР був пересунутий на захід, багато поляків залишилося на території Радянського Союзу, а українці – на території Польщі. Здійснити цей обмін виявилося не так просто. Багато поколінь жили у своїх селах і містах, вони не бажали покидати рідні місця. Проти них були застосовані погрози і сила. Між поляками і українцями навіть виник відкритий збройний конфлікт, про що світу було практично нічого не відомо.
|
Передрук з "Радіо Свобода" |