Львів – У Луврі сьогодні відкривається виставка українського скульптора доби бароко Йогана Георгія Пінзеля. У французькому музеї представлять 27 скульптур «українського Мікеланджело». Роботи Пінзеля експонуватимуться у Парижі протягом трьох місяців. У минулому вони прикрашали костели, а сьогодні представлені у серці Лувру – в королівській каплиці Людовіка XVI.
Після більш ніж 300 років забуття імені Пінзеля, п’яти останніх років розмов про виставку, у найстаршому музеєї Європи відкривається експозиція скульптури Йогана Георгія Пінзеля. Здійнилася мрія мистецтвознавця Бориса Возницького, який відкрив Україні та світові видатного майстра XVIII століття.
Про життя Пінзеля мало що відомо, навіть немає достеменних підтверджень про справжнє ім’я майстра. Відомо, що митець творив на Львівщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині, але звідкіля він походить, залишається таємницею, невідомі й дати смерті і місце похованя. Справжній талант Пінзеля розкрився у Бучачі, що на Тернопільщині.
Пінзель – майстер монументальної релігійної скульптури
Пінзель – геніальний майстер монументальної релігійної скульптури, наголошував за життя Борис Возницький, який не дожив до омріяної події – відкриття виставки у самому Парижі. Під час однієї з зустрічей з французькими музейниками Борис Возницький сказав, що «український художник ніколи не був, вочевидь, у Франції, бо його дорога пролягала через Чехію та Баварію, але виставлятиметься у найбільшій культурній столиці Європи».
27 скульптур Пінзеля для експозиції надали Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ. Лише одна скульптура – Святого Онуфрія – залишилась на Тернопільщині. Незрозумілою для багатьох залишається позиція сільського священика і групи селяни, які відмовились надати скульптуру для виставки, боячись, що втратять пам’ятку. Натомість у селі нікому не кажуть, де її зберігають і в якому вона стані.
Скульптури Пінзеля потребують постійного нагляду фахівців
Скульптури Пінзеля для експозиції відреставрували за гроші французької сторони. Також французькі митці виготовили хрест до однієї зі скульптур, адже старий залишився у забутому українцями костелі у селі Годовиці, що на Львівщині. Французи вражені мистецтвом Пінзеля і водночас байдужим ставленням українців до митця європейського рівня, до того, у якому зруйнованому стані перебуває костел неподалік Львова, як нищаться під дірявим дахом унікальні твори Пінзеля у його музеї у центрі Львова. Та й мало хто з львів’ян бував у музеї Пінзеля.
Транспортування і страхування скульптур теж оплатила Франція. 150 тисяч євро для промоції виставки у Парижі надали українські бізнесмени, розповів Тарас Возняк, один з ініціаторів виставки Пінзеля у Луврі.
«Цей захід – виставка Пінзеля у Луврі – більш відомий у Франції, ніж в Україні. І це говорить як про українців, так і про французів. Є питання не тільки щодо фінансових аспектів, а й до того, чи міністерство забезпечить подальші роботи. За цими творами має бути закріплений відповідний нагляд реставраторів, при цьому постійний. Адже виставка у Франції – це не акція одного дня. Ця виставка є свідченням того, що зробилося неможливе», – каже культуролог.
Тарас Возняк також вважає, що виставка Йогана Георгія Пінзеля могла б відкрити двері Україні у Європу, якби вибори відбулись демократично і, відповідно, Президент України тоді взяв би участь у відкритті експозиції.
На відкриття виставки Пінзеля у Луврі запрошені численні гості з Києва, Львова,Тернополя, Івано-Франківська, Бучача. Після Лувру, у березні наступного року, скульптури «українського Мікеланджело», як називають Пінзеля, експонуватимуться у Києві.
Про життя Пінзеля мало що відомо, навіть немає достеменних підтверджень про справжнє ім’я майстра. Відомо, що митець творив на Львівщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині, але звідкіля він походить, залишається таємницею, невідомі й дати смерті і місце похованя. Справжній талант Пінзеля розкрився у Бучачі, що на Тернопільщині.
Пінзель – майстер монументальної релігійної скульптури
Пінзель – геніальний майстер монументальної релігійної скульптури, наголошував за життя Борис Возницький, який не дожив до омріяної події – відкриття виставки у самому Парижі. Під час однієї з зустрічей з французькими музейниками Борис Возницький сказав, що «український художник ніколи не був, вочевидь, у Франції, бо його дорога пролягала через Чехію та Баварію, але виставлятиметься у найбільшій культурній столиці Європи».
27 скульптур Пінзеля для експозиції надали Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ. Лише одна скульптура – Святого Онуфрія – залишилась на Тернопільщині. Незрозумілою для багатьох залишається позиція сільського священика і групи селяни, які відмовились надати скульптуру для виставки, боячись, що втратять пам’ятку. Натомість у селі нікому не кажуть, де її зберігають і в якому вона стані.
Скульптури Пінзеля потребують постійного нагляду фахівців
Скульптури Пінзеля для експозиції відреставрували за гроші французької сторони. Також французькі митці виготовили хрест до однієї зі скульптур, адже старий залишився у забутому українцями костелі у селі Годовиці, що на Львівщині. Французи вражені мистецтвом Пінзеля і водночас байдужим ставленням українців до митця європейського рівня, до того, у якому зруйнованому стані перебуває костел неподалік Львова, як нищаться під дірявим дахом унікальні твори Пінзеля у його музеї у центрі Львова. Та й мало хто з львів’ян бував у музеї Пінзеля.
Транспортування і страхування скульптур теж оплатила Франція. 150 тисяч євро для промоції виставки у Парижі надали українські бізнесмени, розповів Тарас Возняк, один з ініціаторів виставки Пінзеля у Луврі.
Виставка у Франції – це не акція одного дня. Ця виставка є свідченням того, що зробилося неможливеТарас Возняк
Тарас Возняк також вважає, що виставка Йогана Георгія Пінзеля могла б відкрити двері Україні у Європу, якби вибори відбулись демократично і, відповідно, Президент України тоді взяв би участь у відкритті експозиції.
На відкриття виставки Пінзеля у Луврі запрошені численні гості з Києва, Львова,Тернополя, Івано-Франківська, Бучача. Після Лувру, у березні наступного року, скульптури «українського Мікеланджело», як називають Пінзеля, експонуватимуться у Києві.