"У редакції "Washington Post" мені розповіли про розслідування фактів корупції на мільйон доларів. Мушу констатувати, що для українських корупціонерів це не гроші", - говорить у студії "Голосу Америки" журналіст НТН Ігор Колтунов, один з переможців конкурсу журналістських розслідувань організованого "Українською правдою" та посольством США в Україні.
Поруч з ним Михайло Ткач з "Плюсів". Обом журналістам 20-ть з гаком. Ткач розслідував корупцію священиків ("7 смертних гріхів Владики Павла"), Ігор Колтунов - зловживання на "Укрзалізниці".
"Мільйон доларів на Україні може вкрасти чиновник районного рівня. Що вже там казати про міста-мільйонники, такі як Київ і т.д.", - говорить Ткач.
Поїздка до Вашингтона стала частиною призу переможцям конкурсу.
"Я постійно переконуюсь, що меж чиновницької жадібності просто не існує", - говорить Михайло.
"Під кожним міліційним відділком у Луганську стоїть джип його начальника, втім сам він нахабно в очі розповідатиме, що все робить за законом. І це попри те, що відомі факти, які свідчать про протилежне". - додає Ігор Колтунов.
"Ситуація стає складнішою щодня. Журналістам ламають камери, не дають знімати, а правоохоронці, які є частиною цієї корупції ніяк не реагують на такі факти", - розповідає про будні розслідувальної журналістики Ткач.
У своїй роботі журналісти-розслідувачі не можуть покладатись на роботодавців, і не мають впевненості у завтрашньому майбутньому - вважає Ігор Колтунов.
"Журналісти можуть отримати удар у спину як це було нещодавно із каналом ТВі, де журналісти працювали, чесно і якісно робили свою роботу", - розмірковує Колтунов.
Молоді люди зазначають - жодних наслідків, окрім суспільного резонансу, викриття не мають. Правоохоронці жодним чином не реагують на викривальні розслідування, бо є частиною корупційних схем. Єдиним важелем впливу на корупціонерів є суспільний осуд.
"Чиновники не сідають в тюрму, хоча і мали би, але (після викриття -прим. ред.) вони втрачають обличчя", - резюмує Колтунов.
"Це потрібно глядачам. Люди дивляться, реагують, звертаються до нас... Якщо не реагують правоохоронці, ми принаймні можемо допомогти людям", - зауважує Ткач.
Ігор Колтунов каже, що ситуація не повінстю безнадійна.
"Ми ще виходимо, нам дають змогу говорити правду, і на щастя мені ще не заборонили займатись жодною темою. При цьому, коли я був регіональним журналістом, такі випадки були", - говорить про свій досвід Ігор Колтунов.
Відчуття безвиході у молодих журналістів немає.
3 травня у світі відзначили День свободи преси. В Україні за останнє десятиліття ситуація зі свободою слова погіршилась. У рейтингу свободи преси «Репортерів без кордонів» Україна опустилась з 116-того на 126-е місце. За даними іншої правозахисної організації Дім Свободи Україна цього року ледве втрималась у лізі частково вільних держав.
Поруч з ним Михайло Ткач з "Плюсів". Обом журналістам 20-ть з гаком. Ткач розслідував корупцію священиків ("7 смертних гріхів Владики Павла"), Ігор Колтунов - зловживання на "Укрзалізниці".
"Мільйон доларів на Україні може вкрасти чиновник районного рівня. Що вже там казати про міста-мільйонники, такі як Київ і т.д.", - говорить Ткач.
Якщо не реагують правоохоронці, ми принаймні можемо допомогти людям
"Я постійно переконуюсь, що меж чиновницької жадібності просто не існує", - говорить Михайло.
"Під кожним міліційним відділком у Луганську стоїть джип його начальника, втім сам він нахабно в очі розповідатиме, що все робить за законом. І це попри те, що відомі факти, які свідчать про протилежне". - додає Ігор Колтунов.
"Ситуація стає складнішою щодня. Журналістам ламають камери, не дають знімати, а правоохоронці, які є частиною цієї корупції ніяк не реагують на такі факти", - розповідає про будні розслідувальної журналістики Ткач.
У своїй роботі журналісти-розслідувачі не можуть покладатись на роботодавців, і не мають впевненості у завтрашньому майбутньому - вважає Ігор Колтунов.
Так, чиновники не сідають в тюрму, хоча і мали би, але вони втрачають обличчя
Молоді люди зазначають - жодних наслідків, окрім суспільного резонансу, викриття не мають. Правоохоронці жодним чином не реагують на викривальні розслідування, бо є частиною корупційних схем. Єдиним важелем впливу на корупціонерів є суспільний осуд.
"Чиновники не сідають в тюрму, хоча і мали би, але (після викриття -прим. ред.) вони втрачають обличчя", - резюмує Колтунов.
"Це потрібно глядачам. Люди дивляться, реагують, звертаються до нас... Якщо не реагують правоохоронці, ми принаймні можемо допомогти людям", - зауважує Ткач.
Ігор Колтунов каже, що ситуація не повінстю безнадійна.
"Ми ще виходимо, нам дають змогу говорити правду, і на щастя мені ще не заборонили займатись жодною темою. При цьому, коли я був регіональним журналістом, такі випадки були", - говорить про свій досвід Ігор Колтунов.
Відчуття безвиході у молодих журналістів немає.
3 травня у світі відзначили День свободи преси. В Україні за останнє десятиліття ситуація зі свободою слова погіршилась. У рейтингу свободи преси «Репортерів без кордонів» Україна опустилась з 116-того на 126-е місце. За даними іншої правозахисної організації Дім Свободи Україна цього року ледве втрималась у лізі частково вільних держав.