Інформацію про чиновників хочуть захистити стіною з собакою

28-го вересня світ відзначає День права знати. В Україні закон «Про доступ до публічної інформації» діє з 2011 року. За законом, органи влади зобов’язані у п’ятиденний строк надати відповідь на запит громадянина щодо суспільно важливої інформації.

Українцям і далі відмовляють у праві знати

Кожен має право отримати інформацію, який він у черзі на квартиру, який радіаційний фон у його мікрорайоні, або що за споруду будують у його дворі. Завдяки закону, журналістам уже вдалося отримати доступ до деяких раніше закритих даних – скажімо, до генеральних планів українських міст.

Проте як відзначають правозахисники, попри позитивні прецеденти, значної еволюції в доступі до публічної інформації в Україні наразі не спостерігається. Українцям і далі відмовляють у праві знати. Особливо ж це стосується найбільш чутливих тем – наприклад, Межигір’я; взагалі тем, де зачеплені майнові інтереси можновладців.

Що стосується квартир, грошей, декларацій – все це залишається за високим парканом чиновників

Сергій Андрушко

"Що стосується квартир, грошей, декларацій – все це залишається за високим парканом чиновників. І ті цеглинки, які звичайні громадяни намагаються забрати, щоб зменшити цю стіну між громадянами і чиновниками завдяки закону про доступ до публічної інформації, ще недосконала. Тобто стіна ще стоїть. А деякі депутати вносять ще додаткові законопроекти, щоб ще одну стіну побудувати і ще там собаку поставити, яка б гавкала і відлякувала громадян, щоб вони взагалі нічого не запитували про інформацію", - говорить Сергій Андрушко, тележурналіст, співавтор документального фільму "Відкритий доступ".

Your browser doesn’t support HTML5

Корупціонери не можуть ігнорувати тиск ЗМІ

"Є така структура, як Укрзалізниця, до якої ми звернулися, аби з’ясувати, чи використовуються – бо ми повернулися до іменних квитків – чи використовується ця інформація, чи є запити з боку СБУ та МВС до Укрзалізниці з проханням надати ту чи ту персональну інформацію; яким чином вона збирається, обробляється і яка мета, власне, цього. На превеликий жаль, відповідь від трьох залізниць ми не отримали – від Донецької, Львівської та Одеської взагалі нема відповідей. А решта нам відповіли, що це взагалі не належить до суспільно важливої інформації. Перепрошую!", - зазначає журналіст Центру громадських свобод Марія Томак.