Ветеран війни у Афганістані порівняв бізнес з бойовими діями

Your browser doesn’t support HTML5

Американський ветеран порівняв бізнес з війною

Майк Пакка відслужив чотири строки снайпером в Іраку та Афганістані. Сержант морської піхоти Дені Моралес служив в Іраку, як і повітряний піхотинець Джо Кралдер. А за плечима солдата служби безпеки Джона Мартінко – сім строків в Афганістані та Іраку. Сьогодні вони разом з іншими тридцятьма військовими ветеранами проходять тренінг у фінансовій приватній компанії на Вол-Стріт «Дрексел Гемілтон».
Організація роботи схожа на організацію операції нападу на об’єкт в Афганістані
"Деякі з цих ветеранів мають п’ять дітей. Ми даємо їм можливість повернутися до своїх родин та повністю їх забезпечувати, а це гоїть багато ран", - говорить Джим Кагіл президент "Дрексел Гамілтон".

Пораненому в боях Джону Мартінко поставили діагноз Пост травматичного синдрому. Сьогодні випускник військової академії Вест Пойнт працює в «Дрексел Гемілтон» менеджером. Він каже, навики, які він отримав на полі бою, допомагають йому на нинішній роботі.

Your browser doesn’t support HTML5

Білий дім розповів, чому у США вигідно інвестувати

"Все те комунікаційне обладнання, яким я управляв на службі, схоже на ці системи, які ми використовуємо тут. Відстежувати станції Блумберга, системи купівлі-продажу, загалом щоденний бізнес, організація роботи дещо схожа на організацію операції нападу на об’єкт посередині ночі в Афганістані", - каже Ветеран Джон Мартінко.

Всі ветерани працюють разом з досвідченими фінансистами протягом кількох місяців.

"Ми маємо можливість працювати пліч-о-пліч з професіоналами та звертатися до них за порадою. В інших компаніях тебе допускають до такої роботи лише за два-три роки. До нас, ветеранів, у них особливе ставлення", - каже ветеран Денні Моралес.

Your browser doesn’t support HTML5

Економіка примусила американців жити з батьками

Ветерани кажуть, що програма буквально врятувала їм життя. Джо Кралдер жив у своїй машині, подалі від родини. Він був у повному розпачі - ні роботи, ні житла. В такому розпачі, що думав про самогубство. Ось тоді Джо зустрів Джима Кагіла.

"Я з дуже простої родини, ніяких елітних університетів не закінчував, Вол-Стріт для мене була картинкою з кіно та мрій. А потім ці люди говорять мені: "У тебе є всі потрібні нам якості. Це сталося вже через два місяця. Джимі досі зберігає картки від моїх дітей, просто малюнки на білому папері. А моя старша дочка написала йому – Дякую, я ніколи не бачила свого батька таким щасливим", - каже Кралдер.

Кагіл закликає інші компанії дати ветеранам шанс. Він каже, що для його фірми вони виявилися справжнім скарбом.