Чи має Путін достатньо військової потуги, щоб продовжити експансію?
Російські війська продовжують перебувати на українських кордонах. Ряд аналітиків висловлюють занепокоєння щодо загрози виникнення пост-кримської кризи. Поки Захід чекає, якими будуть наступні кроки Росії, експерти аналізують останні заяви господаря Кремля у пошуках знаків, чи входить у плани Путіна після успішного захоплення Криму подальша експансія територій, де проживає велика кількість російськомовного населення.
Головне питання – чи має Путін достатньо військової потуги, щоб анексувати інші території, як наприклад Придністров’я чи, скажімо, Балтійські країни?
Має, без жодний сумнівів, вважає Адмірал Джеймс Ставрідіс. Колишній головнокомандувач сил НАТО в Європі, а нині декан Інституту Флетчера Тафтського Університету.
«Вони (росіяни) безумовно на це здатні. Вони почнуть відчувати на собі тиск, і почнуть справжню боротьбу», - каже він.
«З військової точки зору, чим більше території ти намагаєшся загарбати, а відтак утримати, тим складніше стає завдання. Раптово, 20-30 тисяч війскових вже недостатньо. Знову ж таки, навряд чи він на це піде, але це йому під силу».
Захід намагається знайти дипломатичні шляхи розв’язання ситуації, втім, кажуть експерти, незрозуміло, наскільки серйозно Путін ставиться до дипломатії.
«Російська сторона може нас просто дурити, відволікати нашу увагу. Однак, разом з тим, ми можемо дійти певних домовленостей, які заспокоять цю дуже непередбачувану та небезпечну ситуацію», – говорить колишній Дежрсекретар США в адміністрації Клінтона, а нині президент Інституту Брукінґса Строуб Талботт.
Наступні кроки Путіна передбачити важко, а відтак і відповідь на них Сполучених Штатів та Європейського Союзу, кажуть аналітики.
«Нема сумніву, що нова стратегія Росії полягатиме у послабленні оновленої української держави, створенні якомога більше безпорядку. Викликати безлад у сподіванні, що ситуація стане нестабільною, і не буде умов для побудови справжньої демократії та конституційного урядування. А це гарно лягає у контекст загальної російської стратегії. А саме - бути оточеними державами, які підпадають під дві категорії: васали чи нестабільні країни»
Головне питання – чи має Путін достатньо військової потуги, щоб анексувати інші території, як наприклад Придністров’я чи, скажімо, Балтійські країни?
Має, без жодний сумнівів, вважає Адмірал Джеймс Ставрідіс. Колишній головнокомандувач сил НАТО в Європі, а нині декан Інституту Флетчера Тафтського Університету.
«Вони (росіяни) безумовно на це здатні. Вони почнуть відчувати на собі тиск, і почнуть справжню боротьбу», - каже він.
«З військової точки зору, чим більше території ти намагаєшся загарбати, а відтак утримати, тим складніше стає завдання. Раптово, 20-30 тисяч війскових вже недостатньо. Знову ж таки, навряд чи він на це піде, але це йому під силу».
Захід намагається знайти дипломатичні шляхи розв’язання ситуації, втім, кажуть експерти, незрозуміло, наскільки серйозно Путін ставиться до дипломатії.
«Російська сторона може нас просто дурити, відволікати нашу увагу. Однак, разом з тим, ми можемо дійти певних домовленостей, які заспокоять цю дуже непередбачувану та небезпечну ситуацію», – говорить колишній Дежрсекретар США в адміністрації Клінтона, а нині президент Інституту Брукінґса Строуб Талботт.
Наступні кроки Путіна передбачити важко, а відтак і відповідь на них Сполучених Штатів та Європейського Союзу, кажуть аналітики.
«Нема сумніву, що нова стратегія Росії полягатиме у послабленні оновленої української держави, створенні якомога більше безпорядку. Викликати безлад у сподіванні, що ситуація стане нестабільною, і не буде умов для побудови справжньої демократії та конституційного урядування. А це гарно лягає у контекст загальної російської стратегії. А саме - бути оточеними державами, які підпадають під дві категорії: васали чи нестабільні країни»