"Вітаю Україну з хорошими виборами. Я бачу чітко, що українці обрали шлях до побудови сучасної європейської країни на базі реформ, які охоплять все суспільство", - твітує сьогодні до українців єврокомісар Штефан Фюле.
Вітання єврокомісара - показові щодо реакції Заходу на вибори та їх результат. У тій же категорії і вже традиційні мотиви, мовляв, Путін створив ту, Україну, якої боявся.
"Чи усвідомлює Путін хоча б віддалено, що саме в результаті його дій створено саме ту Україну, якої він не хотів?", - нахвалює українців Том Ніколс професор Коледжу ВМС США.
На тлі шанобливих вітань, очікуваних похвал та запевнень у підтримці виділяються голоси коментаторів, які звертають увагу на проблеми самих виборів та виклики з якими після виборів зіткнеться Україна.
На те, що без додаткової фінансової допомоги Заходу Україні загрожує дефолт задовго до виборів вказували і у впливовому виданні "The Economist" і у рейтинговій агенції "Мудіс". Тепер коментатори наголошують - важливо щоб Захід не забарився підтримати Київ.
"Після виборів, Заходу важче буде ігнорувати Україну та зводити Росію у пріоритет", - відзначає німецький аналітик Ульріх Шпек.
Едгар Рінкевічус, міністр закордонних справ Латвії, пише - Україну не можна ігнорувати.
"Українці чітко показали, що хочуть, щоб Україна була на європейському напрямку. Це не можна ігнорувати, але попереду довгий шлях реформ", - пише дипломат.
Саме від реформ залежатиме майбутнє і новообраної Ради і самої України - вважає доцент школи дипломатії Американського університету (Вашингтон) Кіт Дарден.
На думку дослідника, на додаткову підтримку від Заходу чекати не варто.
"У січні можна очікувати грошей від МВФ - якщо Україна матиме бюджет та задовольнить інші базові вимоги - але цього не буде достатньо, щоб підтримати економіку України, тож знадобляться дуже серйозні реформи. Йдеться про скорочення державних видатків, скорочення залежності від субсидій від Росії. В України попереду дуже важкі часи. Я не думаю, що Захід надасть багато ресурсів, які б дозволили Україні і далі жити так, як вона звикла. Тобто з усіма соціальними послугами, які вона має, з великим державним апаратом. Попереду дуже болючий період", - відзначив Дарден.
Your browser doesn’t support HTML5
Якщо ж реформ не буде, незадоволення українців може виплеснутись на вулиці, підірвати Раду а з нею і саму українську державність - каже Кіт Дарден.
Він попереджає кредит довіри українців до Ради становить рівно місяць.
"Нова Рада має значний вплив. Депутати можуть зробити дуже багато. Народ очікує, що щось буде зроблено і готовий піти на певні жертви. Вже у наступний місяць мають відбутись зрушення. Україну чекають непрості часи - з реформами чи без. Але якщо не використати цей період для кардинального реформування надзвичайно корумпованої та недієздатної влади, ця Рада довго не протримається. Це стосується і самої України", - вважає Дарден.
Інші коментатори звертають увагу на низьку явку на виборах.
Кажуть, це - свідчення того, що українці у політику не надто вірять, і після Євромайдану більше покладаються на вуличні протести для донесення думок до влади/
Сприймати низьку явку як сигнал перестороги сьогодні радив Україні міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайцак.
У Twitter він написав : "Еліта має звернути увагу на низьку явку українців".
Експерти звертають увагу і на голосування на сході. Окремі оглядачі вказують, з огляду на малу явку, регіон і після виборів залишається не включеним у політичний процес.
"Вибори в Україні підтвердили, що у тих частинах, які контролює уряд, виборці підтримують європейський вибір", - пише Ян Бреммер з аналітичного центру "Євразія груп"
А журналіст Алек Лунь відзначає : "Вибори пройшли досить гладко, окрім факту, що 5 мільйонів не могли взяти у них участь".
Натомість, Кіт Дарден з Американського університету (Вашингтон) відзначає :
"Ми щойно стали свідками низької явки виборців у тих регіонах країни, представленість яких у владі зараз особливо важлива. Що більше людей припиняють брати участь в українських політичних процесах, то гірше для стабільності країни".
Дарден відзначає - оскільки Схід не включився у вибори, не можна говорити про те, що там підтримують курс на реформи.
"Мене непокоїть, що відбудеться після півроку неспокою та реформ. Як все це вплине на єдність країни?", - відзначив Дарден.
Your browser doesn’t support HTML5
А Балаш Ярабік з російського центру Карнегі відзначає - з огляду на сумнівну участь Сходу у виборах та низьку явку на виборах взагалі, влада має якнайшвидше піти на децентралізацію.
"І для ЄС і для України, було би краще погодитися - найкращий шлях уперед лежить через визнання розмаїття та рух до децентралізації, а не присилування всіх до єдності, чи імітація єдності".
А журналіст "Громадського" Максим Еріставі звертає увагу на те, що на виборах, мало місце явище, яке добре знайоме українцям із доєвромайданівських часів Кучми-Ющенка-Януковича: до Ради і далі ходять "родинами".
"Син Порошенка матиме місце у новому парламенті. Очікується, що він за підтримки тата, стане переможцем на одномандантому округу", - пише Еріставі.
Як бути з усіма цими проблемами - визначаться зрештою самим українцям. На парламентських виборах вони очевидно дали владі новий аванс довіри, і, якщо вірити коментаторам, готові будуть забрати цей аванс назад, якщо влада не виправдає очікувань.
А поки можна потішитись, що Україна таки не Росія. Саме у цьому ключі сприймається допис російського політика Іллі Яшина.
"У Києві хунта, але опозиційний блок буде сидіти у парламенті. У Москві демократія, але лідери опозиції сидять під арештом", - твітував сьогодні член координаційної ради російської опозиції.
Дивіться також : У Вашингтоні радили закрити очі на Крим та працювати з Росією
Your browser doesn’t support HTML5