У день виборів «Голос Америки» повідомляв про групу міжнародних спостерігачів від Світового конгресу українців, які працювали в Слов’янську. Наша кореспондентка Оксана Лігостова записала кілька інтерв’ю зі спостерігачами у потязі по дорозі зі Слов’янська до Києва. Розпитувала про їхні враження і про те, чому вони вирішили приїхати спостерігати за виборами в Україну.
Вибори закінчилися, а з ними завершена й місія міжнародних спостерігачів. Із прифронтового Слов’янська, який пережив кількамісячну окупацію, а зараз провів парламентські вибори, від’їжджають до Києва спостерігачі Світового конгресу українців. Усю ніч після голосування вони провели, спостерігаючи за підрахунком голосів у дільничних комісях. Доводилось працювати у будівлях, зруйнованих снарядами, де немає опалення, а вікна затягнуті поліетиленовою плівкою. Парижанин Томас Хачон каже, що після тієї ночі досі не може зігрітись.
«Було дуже холодно, і це не жарти. Справді, в таку холодну погоду знаходитись вісім годин у кімнаті без обігріву, іноді навіть з вибитими шибками, через збройний конфлікт, було для всіх нелегко. Я мушу сказати, що місцеві мешканці, які прийшли на вибори і працювали в комісіях, попри погрози бойовиків, – це є дуже відважні люди», - заявив Томас.
Міжнародні спостерігачі - добровольці, вони нічого не отримують за свою роботу. Навпаки, вклали свої власні гроші, щоб оплатити транспорт і проживання. Навіщо це їм треба? Чому їм не байдуже, чесно пройдуть вибори в Україні чи ні? Адже це не їхня країна. Італієць Марко Ферраро пояснює:
«Це не моя країна, але це моя Європа. І як європеєць я відчуваю обов’язок допомогти Україні. Україна це не є щось далеке. Ми частина одного цілого».
Це не моя країна, але це моя Європа. І як європеєць я відчуваю обов’язок допомогти УкраїніМарко Ферраро, італієць зі Швецаріїй
Світовий конгрес українців зібрав інтернаціональну команду. Тут не лише українці з діаспори, але також італійці, французи, росіяни. Ліда живе у Франції, але є громадянкою Росії, народилася в Челябінську. Вона каже, що її приїзд на українські вибори – це свого роду особиста компенсація за ті кривди, які завдає Україні Росія.
«Зараз я чую від багатьох своїх знайомих, що їм соромно, що вони росіяни. Мені не соромно, що я росіянка. Бо Росія це не тільки держава, це країна. Росія це не тільки Путін, але і Пушкін. Я хотіла б пишатися своєю країною і намагаюсь, як можу, відбілити її імідж після всієї тієї агресії і всього того, що зараз Росія робить з Україною. Я вирішила приїхати і бути спостерігачем на виборах ще й тому, аби розповідати потім як свідок, напряму, без перекручень про те, що насправді відбувається в Україні. Щоб росіяни зрозуміли, що насправді все не так, як їм показують у засобах масової інформації в Росії».
Лариса Зарічняк – лідер команди спостерігачів СКУ у Слов’янську. Народилася в Польщі, жила в Канаді, а зараз назавжди перебирається в Україну.
«Я дуже задоволена місією. Усе пройшло гладко. Ми були насторожі, провели кілька інструктажів зі спостерігачами, щоб гарантувати їхню безпеку. Нині усе добре, усі живі-здорові, повертаються до Києва. Слов’янськ це направду надзвичайне місто. І я дуже щаслива, що ми туди поїхали і що ми можемо засвідчити: демократія в Україні вільна, чесна і відкрита».
Дивіться також: Світовий конгрес українців відправив спостерігачів у Слов’янськ