Мета Росії - залякати Європу, на підставі розуміння того, що європейські країни не надто інтегровані. Після цього і до поділу Європи недалеко. Так описав своє розуміння середньострокових планів російського керівництва відомий політолог і радник декількох президентів США Збіґнєв Бжезінський в ході дискусії, що відбулася в п'ятницю в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
«Розколоти Європу шляхом залякування - стратегічна мета Путіна, - підкреслює Бжезінський. - Він також планує відокремити Європу від Америки».
«Як інакше, окрім бажання провести операцію залякування, можна пояснити несподівану пристрасть російських військових літаків відправлятися на патрулювання в нікуди, далеко від російських кордонів і повертатися з нізвідки», - продовжує Бжезінський.
На його думку, дії російських стратегів націлені на те, щоб в якийсь момент створити «своєрідний самопараліч в Альянсі».
Ці дії, що здійснюються на тлі розвитку в Росії нової ідеології, яку Бжезінський характеризує як засновану на помилках про потенціал Росії, російський уряд, на його думку, проводить під прапором того, що дії Кремля представляють сподівання всіх росіян.
«Причому, мова йде не тільки про етнічних росіян, а й російськомовних, так званих співвітчизників. В цьому контексті Кремль не спускає поглядів і з Естонії та Латвії з з російськомовним населенням ... Та що там говорити, я не здивуюся, якщо на цій підставі і Брайтон Біч (у США) вони оголосять зоною своїх інтересів», - каже Бжезінський.
В оцінці поточних російських намірів щодо України Збіґнєв Бжезінський зазначає російський намір сприяти такій ситуації, в якій внутрішня ситуація в Україні буде перешкоджати підтриманню незалежності країни.
«Якщо незалежність упродовж довгого часу буде асоціюватися з соціальними потрясіннями і економічними проблемами, виникнуть питання про можливість збереження незалежності, - підкреслює Бжезінський. - Заходу також доведеться зіткнутися з необхідністю надання екстреної посиленої підтримки Україні - процес, який створить клімат додаткової напруженості».
Політолог при цьому зазначає, що в стратегії відповіді Заходу на існуючий рівень напруженості в російсько-українських відносинах повинні домінувати два моменти.
«Ми повинні абсолютно ясно дати зрозуміти, що незважаючи на те, що ми підтримуємо прагнення України наблизитися до Європи, розмови про членство України в ЄС в осяжному майбутньому йти не повинно. Такі заяви створюють у Росії відчуття небезпеки. Немає ніякого сенсу на цьому наполягати», - каже Бжезінський.
«У той же час, оскільки Захід вирішив не сприяти розпалюванню конфлікту, надаючи Україні наступальні озброєння, необхідно дуже чітко дати Росії зрозуміти, що при недотриманні нею досягнутих з Україною домовленостей, у Заходу буде вибір і рішення про те, щоб не поставляти озброєння, буде змінено», - продовжує політолог.
В свою чергу, коментуючи питання надання Україні додаткових озброєнь, перший заступник помічника держсекретаря США Пол Джоунс, який також брав участь в дискусії, підкреслив, що адміністрація США стоїть на позиціях надання допомоги в забезпеченні безпеки в обсязі, що мають в сформованій ситуації «найбільш стабілізуючий ефект».
Представник Держдепартаменту зазначив, що надання військової допомоги має бути частиною ширшого порядку денного, пов'язаного з безпекою.
«США залишаться провідною країною, що забезпечує безпеку України, - підкреслив Пол Джоунс. - Ми надали країні військову допомогу. У міру трансформації загроз, наша відповідь на ці загрози також буде змінюватися».
Він сказав, що з низки питань забезпечення глобальної безпеки Росія залишається важливим гравцем, про роль якої не можна забувати.
«Я не думаю, що в ситуації сформованого загострення відносин з Росією хто-небудь очікував чудесної зміни ставлення і позиції Кремля, - зазначив також Джоунс. - Наші дії мають кумулятивний ефект, ситуація змінюється з часом і, виходячи з цього, модифікується підхід і стратегія».
