Київ, на думку Адріяна Каратницького, яку він висловлює у Washington Post, гуде від «творчих реформ в урядуванні, потужних антикорупційних ініціатив і бюджетних кроків, спрямованих проти олігархів, які прагнуть наживи». Автор також відзначає сплеск громадської активності та присутність у новому уряді багатьох міністрів, народжених за кордоном та з іноземною освітою, яких не контролюють олігархи.
Військова потуга України за останні місяці зросла, продовжує він, раніше корумпована та переповнена російськими агентами СБУ очистила своє керівництво, а державний бюджет реструктуризовано для уникнення дефолту та відсічі російській агресії.
Однак на тлі усіх цих успіхів постає нова загроза, пише Каратницький: посилення незалежних військових «отаманів» та озброєних угруповань. Раніше, коли українське військо було вкрай слабке, участь тисяч бійців, які пішли на фронт добровільно, була необхідною. Однак серед добровольців виявилися й члени крайньоправих рухів, а саме «ультраконсервативного «Правого сектору» та сумнозвісного батальйону «Азов», члени якого відомі своїми «расистськими, антидемократичними поглядами», а також батальйон «Дніпро-1», який фінансують олігархи, пише автор.
Кілька з добровольчих підрозділів, особливо ті, що пов’язані з олігархами чи крайньоправими силами, показують свою темну сторонуАдріян Каратницький
І хоча навесні та влітку багато з цих добровольців виявили неабияку хоробрість і допомогли відбити наступ підтримуваних Росією військ, тепер «кілька з цих підрозділів, особливо ті, що пов’язані з олігархами чи крайньоправими силами, показують свою темну сторону», застерігає Каратницький.
Вони погрожували та викрадали державних чиновників, вихвалялися, що захоплять владу, якщо президент Петро Порошенко не переможе Росію, та слугували знаряддям спроб незаконно «відтиснути» чиїсь підприємства, пише автор.
«Зухвала зневага до військової субординації, беззаконня та рекету становить дедалі більшу загрозу стабільності в Україні в критичній точці, – пише він. – Занепокоєння з приводу добровольчих угруповань поділяють в адміністрації Порошенка».
Автор стурбований роллю міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який надає їм нову зброю та статус батальйонів і навіть призначив начальником міліції Київської області заступника командира «неонацистського батальйону «Азов». Також він називає тривожною роль Ігоря Коломойського, заслугою якого є стабілізація ситуації на Дніпропетровщині, однак зараз, за словами автора, він кидає виклик центральній владі та дозволяє контрольованим ним батальйонам займатися незаконною діяльністю.
«Обрані українські керівники більше не можуть приховувати цю дедалі більшу загрозу, побоюючись викликати опір чи негативні заголовки у світових ЗМІ. Перед Україною стоїть багато викликів, але вона рухається у првильному напрямку. Придушивши проблему військових «отаманів» у зародку, вони лише зміцнять сили та опірність країни», – підсумовує Каратницький.
Газета The Wall Street Journal надрукувала статтю Бернара-Анрі Леві «Рік крихкого тріумфу України». Хоча найвизначнішою подією 2014 року, на думку французького філософа, стало «самозвільнення» України, ця історія ще не закінчилася. Наразі на рахунку України він називає такі успіхи:
Петро Порошенко, якого, за висловом Андре Мальро, історія вихопила і піднесла над самим собою, зробивши його більшим, аніж він був. Автор порівнює українського президента з Лехом Валенсою та Вацлавом Гавелом і називає його «мудрим державником і сильним лідером воєнного часу».
Суттєва маргіналізація антисемітизму, ознакою чого стала участь євреїв у ярмулках у протестах на Майдані поряд з українськими націоналістами. Однак у цьому напрямку ще залишається багато роботи, застерігає автор.
Гідна позиція президента Франції Олланда, який запросив Порошенка на святкування Дня перемоги в Другій світовій війні, знаючи, що буде присутній і Володимир Путін, але головне – відмовився передати Росії два кораблі типу «Містраль».
Підтримка України Європою та США, які запровадили санкції проти Москви, та підписання Бараком Обамою Акту на підтримку свободи України.
Претендент на трон імператора голий, його економіка в руїнах. Росіяни починають піддавати сумніву розрахунки колишнього кадебістаБернар-Анрі Леві
Ослаблення позицій Путіна. Ще рік тому його вважали майстерним стратегом. Так, Крим і досі окуповано, а Донбас досі кровоточить, пише автор. «Однак претендент на трон імператора голий, його економіка в руїнах. Росіяни починають піддавати сумніву розрахунки колишнього кадебіста […] Він закінчує рік набагато гірше, аніж почав, відступаючи та дедалі самотніший у своєму театрі тіней».
Раптово починає виглядати так, що 2015 рік може стати роком, коли перемога України стане остаточною, підсумовує Леві.