Усі провідні кандидати в президенти США підтримують Україну (огляд преси)

Володимир Путін і Гілларі Клінтон на зустрічі АТЕС у Владивостоку, 8 вересня 2012 р.

«У Путіна немає легких шляхів для відступу: кандидати в президенти США одностайні щодо України» – під таким заголовком вийшла стаття на сайті Atlantic Council. Усі провідні кандидати, окрім Ренда Пола, підтримують жорсткий підхід до Москви та надання зброї Україні, пише Аріель Коен.

Так, Гілларі Клінтон і її радники (Ричард Голбрук, Вікторія Нуланд і Александр Вершбоу) відомі своєю рішучою позицією щодо конфлікту в Східній Україні та необхідності жорстко протистояти Путіну. Для Клінтон російська тема не нова, пише Коен.

«В останній аналітичній записці на посаді державного секретаря у січні Клінтон попереджала президента Барака Обаму про амбіції Путіна. Вона назвала Путіна загрозою «для його сусідів і світового порядку», застерігши, що «попереду чекають тяжкі дні й наші відносини з Москвою, імовірно, погіршаться перед тим, як поліпшитися».

Вона також закликала Обаму не поспішати з політикою «перезавантаження відносин», яку вона разом з президентом започаткувала 2009 року, та попереджала його, щоб він не поспішав співпрацювати та не лестив Путіну своєю увагою. «Сила та рішучість – це єдина мова, яку може зрозуміти Путін», казала вона.

«З республіканцями Кремлю буде не легше. Колишній губернатор Джеб Буш ще офіційно не оголосив про свою кандидатуру, однак він відомий критикою «наївності» та «пасивності» у зовнішній політиці, зокрема щодо України та Росії. Його брат, колишній президент Джордж Буш мол., не виявляв особливого ентузіазму на рахунок Путіна», – пише Коен.

Антикомуністи, американці кубинського походження Марко Рубіо та Тед Круз підтримують надання Україні смертоносної зброї та різко критикували Росію. Ще один кандидат у президенти Скотт Вокер теж виступає за надання зброї Україні.

Єдиний, хто випадає з цього ряду, – сенатор Ренд Пол, чиї радники з питань Росії Ричард Берт і Дімітрі Саймс виступають за тепліші відносини з Росією.

«Тож за винятком малоймовірної перемоги Пола на виборах 2016 року Росія зіткнеться з об’єднаним фронтом кандидатів-республіканців і демократів, які всі підтримують відновлення суверенітету та територіальної цілісності України. А доти санкції навряд чи зникнуть», - пише Коен.

«Чи варто Ізраїлю відмовитися від нейтралітету щодо України?» – під такою назвою вийшла стаття на сайті ізраїльського видання правого спрямування Arutz Sheva. У понеділок було оголошено, що цього року Ізраїль на військовому параді в Москві представлятиме не прем’єр-міністр, президент чи міністр, а лише посол у Росії, пише Ґедалія Ребак.

Торік Ізраїль викликав невдоволення США, утримавшись від підписання резолюції Генасамблеї ООН, в якій було засуджено анексію Криму Росією.

Водночас Ізраїль був готовий продати Україні дрони, та зрештою відмовився від угоди на прохання Росії. Тепер, коли Росія пообіцяла надати Ірану винищувачі S-300, деякі ізраїльські експерти пропонують все-таки надати дрони Україні. І хоча наразі це не є позицією уряду, російські ЗМІ роздмухали цю тему, і Путін застеріг Ізраїль від «непродуктивного» продажу «смертоносної зброї» українцям.

За словами Сари Файнберґ з Інституту досліджень національної безпеки, кілька ізраїльських експертів радять уряду «повністю змінити позицію Ізраїлю щодо України з нейтральної на повну підтримку Києва у конфлікті з сепаратистами». І хоча це рішення матиме невеликий практичний вплив, проте в очах Москви це буде важливим кроком.

«Це чітко показало б, що нейтральний табір скорочується і правомірність дій Росії зменшилася ще один ступінь», - каже Файнберґ і додає, що це мало б великий символічний вплив. Утім, вона не обстоює такий сценарій і не вважає його реалістичним, оскільки підтримка Ізраїлем Києва створить кризу в ізраїльсько-російських відносинах, але не зменшить авторитет Путіна серед росіян і не буде болючішою, аніж західні санкції, які вже діють.

Водночас, якщо Ізраїль відмовиться від нейтралітету в українському питанні, каже Файнберґ, Росія може на додачу до S-300 продати суперникам Ізраїлю ще більше зброї.

Дивіться також: Якщо Захід "проспить", Москва може принести розбрат на Балкани - експерт Atlantic Council