Експерт: «Затриманий естонський контррозвідник – останній сигнал для НАТО»

Аналітики переконують: Москва намагається дестабілізувати ситуацію в Естонії, Литві та Латвії.

Вирок, винесений у Росії естонському співробітнику служби безпеки, якого звинуватили у шпигунстві й засудили до 15 років позбавлення волі, став останнім гучним інцидентом на тлі росту напруженості між Москвою та країнами Балтії. Те, що відбулося ще раз підживило побоювання НАТО, що Росія спробує спровокувати заворушення серед російськомовного населення у новому регіоні, так само, як раніше зробила це в Україні.

У світлі цих подій, цього тижня в Ризі відкривали Центр стратегічних зв'язків та передового досвіду НАТО, діяльність якого буде спрямована на боротьбу з кібер-злочинами та російською пропагандою. Серед тих, хто взяв участь у церемонії був і Сенатор Сполучених Штатів Америки Джон Маккейн.

«Цей центр може принести правду й пролити світло на реальність в усіх країнах НАТО, включно з країнами Балтики. Я переконаний, що ми не можемо покладатися на пропаганду. Тому що пропаганда – це брехня», – зазначив Джон Маккейн.

Аналітики переконують: Москва намагається дестабілізувати ситуацію в Естонії, Литві та Латвії. Росія такі звинувачення заперечує.

«Є цілий ряд провокацій, метою яких є створення напруги в естонському суспільстві зокрема, й усьому балтійському суспільстві загалом. Ці провокації вже почалися. В цьому сенсі загроза набагато реалістичніша, ніж можна було б собі уявити. Вона вже тут», – каже експерт Королівського інституту оборонних досліджень – Ігор Сутягін.

Зі слів Сутягіна, Кремль скеровує свою пропаганду в країнах Балтики на так званих «не громадян» - мешканців цих країн, які, втім, продовжують бути власниками російських паспортів.

«У них нема потреби приймати громадянство країн Балтії, але це зовсім не означає, що вони підтримують Росію, або що вони хочуть, щоб Росія прийшла у їхнє життя», – вважає Сутягін.

Естонія, Латвія та Литва є країнами, що входять до НАТО і саме тому вони розраховують на захист із боку альянсу відповідно до домовленостей про колективну оборону, яка вже показала слабину. Так, на початку вересня минулого року російські спецслужби викрали співробітника контррозвідки Естонії Естона Кохвера з території його ж країни. Минулого тижня він був засуджений до 15 років ув’язнення. Естонія наполягає на невинуватості Кохвера. Зі слів Сутягіна, ця справа є потужним сигналом тривоги, який має врахувати НАТО.

«Ми маємо перший випадок вторгнення на територію НАТО, який стався коли Кохвер був викрадений і ніхто на це не відреагував, – додає Сутягін. Ця історія демонструє нам, що загроза близько. Альянсу пора враховувати такі уроки. Це тактика поетапних заходів і перший нам вже продемонстрували».

Естонія відповіла на російську загрозу підвищенням військових витрат до двох відсотків від ВВП країни. Інші країни Балтики її приклад не підтримали підкреслює Лукаш Кулеша, експерт Європейської лідерської мережі:

«Литва і Латвія – країни, які колись дуже багато говорили про тривогу, яку у них викликає Росія, але вони продовжують витрачати на оборону лише один відсоток від ВВП».

Через загострення ситуації Сполучені Штати Америки завчасно розмістили танки, артилерію та інші важкі озброєння в Естонії, Латвії та Литві. В офіційному Вашингтоні вважають: ці засоби зможуть допомогти країнам захищати свою територіальну цілісність.