У цій країні колись були найвищі ціни на електроенергію в Європі і вона цілком залежала від Росії в енергетичному плані. Сьогодні Литва більше не залежить від «доброї волі» Москви, дякуючи терміналові з прийняття скрапленого газу. Невелика балтійська країна нині навіть допомагає своїм сусідам вирватися з-під енергетичної залежності від Росії.
Заякорене в балтійському морському порту Клайпеда, це судно знаменує собою новий впевнений курс Литви.
Плавучий термінал зі зберігання та переробки скрапленого газу вартістю 100 мільйонів доларів кладе край енергетичній залежності Литви від Росії.
І назву судно має співзвучну – «Independence» («Незалежність»).
«Для того, аби зрозуміти, що значить бути енергетично незалежним, ви маєте повернутися назад і зрозуміти, що значить бути залежною країною. Литва була частиною Радянського Союзу багато років. Відтак наша інфраструктура була створена як частина загальної радянської інфраструктури», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода заступник міністра енергетики Литви Александрас Спруогіс.
Із грудня 2014 року «Independence» переробляє скраплений газ, який надходить з Норвегії. Перед тим Литва з населенням три мільйони людей, була цілковито залежною від російської газової труби. За тих обставив Литва була піддатливою погрозам з боку контрольованого Кремлем російського газового монополіста «Газпрому», який встановлював ціни на газ для Литви як йому заманеться.
«Кожен розуміє, чому наша країна потребує такого терміналу, чому ми потребуємо іншого джерела природнього газу. Для нас це було величезним досвідом», – сказала Радіо Свобода Рімас Русінас, заступник директора плавучого терміналу.
Термінал «Independence» переробляє скраплений газ у його природній стан, який потім мережею газопроводів подається в різні регіони країни. Потужність терміналу – до чотирьох мільярдів кубічних метрів газу на рік.
Цього достатньо, аби задовольнити всі потреби Литви в газі, а також задовольнити 80 відсотків газових потреб сусідніх Естонії та Латвії.
Лише за рік ціна газу для литовців впала на 20 відсотків.
«Раніше ми мали політично-мотивовані ціни. Нині ціни мають ринкове обґрунтування», – каже Спруогіс.
Виклик, який балтійці кинули російському енергетичному домінуванню в регіоні, сприйнято в Москві серйозно. «Газпром» сказав литовському урядові, що він не в захваті від плавучого терміналу. Побоюючись можливості промислового саботажу, заходи безпеки на терміналі були підвищені.
«Нас захищають урядові сили спеціального призначення. Вони на чергуванні 24 години на добу, сім днів на тиждень. Відтак, вони можуть миттєво відреагувати в разі якщо виникне щось непередбачуване», – каже Русінас.
Литва має навіть більші амбіції. Вона підписала угоду на 600 мільйонів доларів із Польщею на побудову газопроводу, який з’єднає дві країни. Пізніше – згідно з планами – газогін має бути подовжений до України.
«Цей термінал зробить внесок не лише в безпеку Балтії, але посилить безпеку газових поставок і в Україні також. Це одна з наших стратегічних цілей», – пояснює заступник міністра енергетики Литви Александрас Спруогіс.
Проект побудови газопроводу має бути завершений до кінця 2019 року.
Через 25 років після проголошення незалежності від Радянського Союзу, Литва більше не заякорена в залежності від російського газу.
(Над матеріалом працювали Молдовська редакція Радіо Свобода та Ростислав Хотин)
| Передрук з "Радіо Свобода" |