Враження українських школярок після року життя у США за програмою обміну

Незабаром з навчання у США до України, Польщі, Румунії, Монголії та ще чотирнадцяти країн Східної Європи й Балтії повернуться сотні школярів-підлітків учасників програми обміну FLEX. Протягом року вони жили у прийомних сім’ях і ходили до американських шкіл. Які ж враження залишить по собі Америка у двох українських школярок, що нового вони дізнались за цей рік – і чого навчили свої американські родини?

Історія Олесі Чебан з Вінниці

Учасниця програми FLEX Олеся Чебан

​Як працює американський уряд – це одна з тем предмету політологія в школі імені Томаса Едісона, що в Александрії, штат Вірджинія. Тема, непроста для багатьох американців, Олесі Чебан з Вінниці дається добре.

Олесі сімнадцять, вона – одна з цьогорічних учасниць програми міжнародного обміну школярами, яку уже 25-ий рік фінансує Державний департамент США.

Провчитись рік в американській школі, жити у типовій американській родині. Таку можливість українським школярам 8-10 класів надає програма FLEX – з обміну майбутніх лідерів.

Олеся каже: відбір на участь у програмі був такий складний і довгий, що її мати спершу не повірила, що її донька їде за океан. "Спочатку мама не сприймала це як щось серйозне, бо тільки 2,5% пройшли з усіх учасників, було 11 тисяч. І я коли пройшла, мама була і засмучена і рада одночасно", - розповідає Олеся.

Олесин учитель історії та політології розповідає: їхня школа приймала чимало молоді з-за кордону, але Олеся стала однією з його найкращих учениць.​

"Вона моя перша українська учениця, але у нас були учні з Палестини, Німеччини, Іспанії. Олеся чудова учениця, старанна, вона намагається максимально влитися в культуру, отримати знання, вона ставить чудові запитання, хоче зрозуміти. Хотів би я мати цілий клас таких учнів", - каже Кріс Караянніс​, вчитель школи, де навчається Олеся.

Хоча програма триває лише рік, Олеся встигла знайти серед однокласників справжніх друзів. "Це дуже цікаво, це нагадує тобі, що у світі є інші люди, інші культури. Бо коли живеш в одному місці, твій досвід обмежений. А це нагадує тобі, що й за межами США є чудові люди", - ділиться школяр Голден Рапун.

Історія Саші Алдобаєвої з Хмельницького

Учасниця програми FLEX Саша Алдобаєва

​А от для іншої учасниці FLEX – Саші Алдобаєвої з Хмельницького – найкращими друзями стала її приймаюча родина. Кортні і Чарльзу Колллінзу – лише 27 і 28 років, у них троє маленьких дочок.

"У мене не було ні сестри, ні брата, і я не знала, чи зійдусь з ними характерами. Але чесно скажу, вони дуже добрі, дуже відкриті. Кожен день ми робимо щось з ними. Стрибаємо на трампліні, купаємось в басейні, дивимось мультики разом", -

Чарльз Коллінз, батько приймаючої родини, каже: "Родина моєї мами, коли вона була підлітком, також приймала учнів за обміном. І коли моя дружина почула про цю ідею, вони з мамою мене вмовили. І я подумав, це унікальна можливість отримати новий досвід, зокрема, для моїх дітей. Багато дітей у школі говорять іспанською. І коли Саша приїхала й почала говорити українською, донька сказала: "вона говорить іспанською!" Ні, у світі є багато інших мов, крім англійської та іспанської".

Діти приймаючої родини та Саша Алдобаєва стрибають на трампліні

В усіх учасників програми обміну є місцеві куратори. Саме вони спершу підбирають родини й школярів, а потім перевіряють, чи ладять вони між собою. У родини Коллінзів куратор – їхня добра знайома Гезер Джонсон.​

"Часом я просто шукаю родини, які хочуть брати у себе учнів, часом у школярів є особливі побажання. І коли родина й школяр підібрані, я повинна спостерігати за ними від самого початку до завершення програми. Я маю перевіряти їх час від часу, але додатково з школярами програми FLEX, я маю проводити з ними культурні та освітні заходи. Ми їздили в Анаполіс, Балтимор, на фестиваль американських індіанців. Загалом, я маю захищати учня в будь-якій ситуації", - каже Гезер.

Однак, в Саші й Коллінзів проблем не виникало, хіба що спершу дещо давався взнаки мовний бар’єр. Але за 10 місяців програми вони так поріднились, що уже планують наступну зустріч.​

Кортні Коллінз, мати приймаючої родини, ділиться планами: "У наступні два роки ми плануємо відвідати її та її родину в Україні. Її дідусь і бабуся вже висунули нам вимогу, що ми гостюватимемо в них, нам не дозволяють зупинитись в готелі, бо ми родина. Я не можу дочекатись, коли знову побачу її, і це вона ще не поїхала! А мої діти навіть не усвідомлюють, що вона їде."

Плани на майбутнє

Саша планує обрати для себе гуманітарну спеціальність і за кілька років планує вступити до університету у США. Кортні каже: поки вона вчитиметься, вони залюбки прийматимуть її у себе знову. Однак після того, з набутим досвідом і знаннями, Саша все одно хоче повернутись жити й працювати в Україну. Так само – й Олеся Чебан. Вона хоче розвивати вдома науку і вважає, що Україна – чудове місце для цього.​

"Всі ми хочемо потрапити в ідеальні умови, але насправді все змінюється, коли ти змінюєшся. В Україні, насправді, дуже багато можливостей. Багато людей про них просто не знають. В Україні можна жити не гірше, ніж люди живуть тут", - каже Олеся Чебан.

Програма FLEX

Програму FLEX фінансує Державний департамент США. Процес подачі документів починається восени. Аби потрапити до Сполучених Штатів, треба здати іспит на знання англійської мови, і не менше важливо бути громадським активістом, адже це програма підготовки майбутніх лідерів. Інформацію про програму для українців можна знайти на веб сайті American councils.​

Дивіться також: Пуерторіканець закохався в українські народні танці та вчить танцювати дітей в Нью-Йорку та Нью-Джерсі

Пуерторіканець закохався в українські народні танці та вчить танцювати дітей в Нью-Йорку та Нью-Джерсі. Відео