Словацький часопис Dennik N 14 вересня 2022 року вийшов зі статтею, заголовок якої проголошував, що «у Словаччині переважає бажання, щоб війну виграла Росія».
Стаття базувалася на результатах опитування проведеного у липні соціологічною службою MNFORCE, pr-агенцією Seesame і Словацькою академією наук.
Я дуже шкодую, що головне, про що зараз кажуть, це те, що більшість виступає за перемогу Росії. Це не зовсім так.Мілослав Багна
Висновки про проросійськість значної частини словацького суспільства суперечать тому, що українці чули від керівництва Словаччини, зокрема від президентки Зузани Чапутової, яка постійно проголошувала, що Словаччина стоїть на боці України.
«Ми у Словаччині вважаємо, що у вашій боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність проти російської агресії український народ зрештою переможе. Словаччина і надалі буде підтримувати Україну», - заявила Зузана Чапутова у зверненні з нагоди Дня незалежності України 24 серпня 2022 р.
Словаччина, невелика країна з населенням 5,5 млн, також допомагає Україні зброєю, надавши з арсеналів своєї армії не лише боєприпаси, бронетехніку і навіть авіацію радянського виробництва , але й новітні самохідні гаубиці Zuzana.
В лютому 78% словаків, опитаних в межах соціологічного проєкту Ako sa mate Slovensko (Як ся маєш Словаччино), казали, що підтримують офіційну позицію словацького уряду у відповідь на війну в Україні.
Але повідомлення про можливі проросійські настрої у Словаччині викликали серед українців стурбованість і навіть застереження про «міну сповільненої дії» біля України на додаток до Угорщини, де уряд Віктора Орбана відверто заявляє, що не допомагатиме українцям оборонятися.
«Велика сіра частина»
Директор Інституту соціології Словацької академії наук Мілослав Багна, один з авторів опитування, яке викликало побоювання антиукраїнських настроїв у Словаччині, закликає не поспішати з висновками.
Відповідаючи на запитання Голосу Америки, чи справді висновки того дослідження показують підтримку Росії у війні з Україною, він каже: «І так, і ні».
«Я дуже шкодую, що головне, про що зараз кажуть, це те, що більшість виступає за перемогу Росії. Це не зовсім так. Ми можемо лише говорити, що було більше людей готових казати, що вони схилялись до, або чітко підтримували перемогу Росії. Це, я б сказав, сягало приблизно 32%. А тих, хто чітко висловлювався за перемогу України, було 25,5%», - наголошує Мілослав Багна.
Стаття з результатами опитування в словацькій газеті Dennik N.
Соціолог підкреслює, що він би не розглядав ті цифри, як чітку більшість прихильників перемоги Росії, «а лише те, що серед опитаних, які мали чітку думку, було більше тих, які вважали, що Росія мала б перемогти. А решта опинилася поміж двома групами, або заявила, що не знає».
Мілослав Багна пропонує звернути увагу саме на розміри «великої сірої зони» - майже 60% опитаних, які заявили, що «не знають», чого саме вони б хотіли, і тих, які вважають, що війна мала б закінчитися «чимось посередині».
Словацький журналіст Андрей Матішак, заступник міжнародного редактора газети Pravda, у розмові з Голосом Америки висловив думку, що саме використана опитуванням десятибальна шкала стала причиною висновків і заголовків у пресі, яким, на його думку, можна довіряти лише «частково».
«Я не думаю, що опитаних, які опинилися в тій шкалі посередні, варто зараховувати до проросійського табору… Інші дослідження дають підстави вважати, що ми у Словаччині зараз маємо 25-35% тих, хто виявляє проросійські симпатії. Але стверджувати, що більшість словаків бажають перемоги Росії у війні, це трохи проблематично», - зауважує Андрей Матішак.
Чому розрив між проукраїнськими заявами уряду і настроями суспільства?
«Коли ми проводили це дослідження у липні, то панувало враження, все йшло до перемоги Росії, яка просувалася на Донбасі», - каже соціолог Мілослав Багна, «а тим часом урядові партії сварилися щодо міністерства фінансів, і уряд, який назагал дуже проукраїнський, втрачав популярність через політичні міжусобиці».
На цьому тлі у Словаччині щораз гучніше лунають голоси опозиційних партій, зокрема колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо, якого часто прирівнюють до Віктора Орбана, керівника сусідньої Угорщини, якого нещодавній звіт Європейського парламенту звинуватив у руйнуванні демократії.
Андрей Матішак каже, що значний вплив на громадську думку в Словаччині мають не лише популістські лідери партій крайньолівого і крайньоправого спрямування, але й дезінформація, поширювана в соціальних медіях в інтернеті.
«Аудиторія провідних газет та інших ЗМІ зменшується. Альтернативні джерела, такі як Фейсбук, стають щораз вагоміші і очевидно, що там є зовнішній вплив. Але ми у Словаччині маємо досить і свого сміття - дезінформації власного виробництва», - саркастично зауважує журналіст.
«Словаччина - це не Польща і не Балтія»
Опитування соціологічної служби Європейського Союзу Eurobarometer також вказують, що політичні настрої у Словаччині напевне більш близькі до тих, які панують в Угорщині - сусідці на півдні, а не до тих, що поширені на півночі - у Польщі.
В той час як багато поляків виявилися активними критиками реваншизму й агресивності Росії та гордими прихильниками Європейського Союзу і НАТО, чимало словаків скептично налаштовані до Альянсу і ЄС.
В одному з опитувань перед російським вторгненням в Україну в лютому 44% опитаних словаків покладали відповідальність за напруженість на українських кордонах на НАТО і США, і лише 33% називали винною Росію.
«Ми - словаки ніколи не мали держави, - пояснює відмінність Словаччини від Польщі чи країн Балтії, Андрей Матішак. - Ми дивимося на речі інакше, зосереджуючись на тому, що нам, аби вижити, треба пристосовуватися, триматися осторонь конфліктів».
Лише 27,5% словаків у квітні казали дослідникам Ako sa mate Slovensko, що у випадку нападу на їхню країну, вони б стали захищати свою державу.
Матішак зауважує, що останнім часом словаки не лише скептичні щодо НАТО, але й щодо ЄС, скаржачись на погіршення економічної ситуації.
Чимало з них не погоджувалися з діями влади під час пандемії коронавірусу.
До теми: Колишній військовий зізнався у вчиненні замовного вбивства словацького журналістаПодекуди навіть лунають докори, що фінансові вливання ЄС у Словаччину, могли створити ґрунт для корупції високого рівня.
Зухвале вбивство 2018 року молодого журналіста Яна Куцяка, який розслідував податкове шахрайство впливових підприємців та зв’язки з політиками, стало потрясінням для словацького суспільства і спричинило багатотисячні протести й політичну кризу з падінням уряду.
Війна відштовхує від Росії до Заходу
Але розв’язана Росією війна проти України, кажуть дослідники, назагал відштовхує словаків від Росії, і щораз більше з них асоціюють себе з Заходом.
У відповідь на запитання, якою має бути геополітична орієнтація Словаччини? кількість відповідей - «радше на стороні Заходу» зросла з 26% у жовтні 2014 р., до 37% у лютому-березні 2022 р., і до 39% у березні-квітні 2022 р.
Тих, хто висловлювався за «виважену позицію між Росією і Заходом», стає менше: 50% у жовтні 2014 р., 47% у лютому-березні 2022 р., і 46% у березні-квітні 2022 р.
За те, щоб орієнтуватися «радше на Росію» у дослідженні незмінно висловлювалися лише 8% словаків.
Дивіться також:
Your browser doesn’t support HTML5
Український студент виграв конкурс Global Student Prize за проект, який може допомогти ЗСУ із розмінуванням. Відео