Україна (AP) — Згідно з інтерв’ю, опублікованому в п’ятницю, генсек НАТО висловив стурбованість тим, що бойові дії в Україні можуть вийти з-під контролю і стати війною між Росією та НАТО.
"Якщо щось піде не так, це може піти жахливо не так", - сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у коментарі норвезькому мовнику NRK.
"Це жахлива війна в Україні. Це також війна, яка може стати повномасштабною війною, яка пошириться у війну між НАТО і Росією, - сказав він. - Ми щодня працюємо над тим, щоб уникнути цього".
Столтенберг, колишній прем’єр-міністр Норвегії, сказав в інтерв’ю, що «немає сумніву, що повноцінна війна є можливою», додавши, що важливо уникнути конфлікту, «який залучить більше країн Європи та стає повномасштабною війною в Європі».
Кремль неодноразово звинувачував союзників по НАТО в тому, що вони фактично стали стороною конфлікту, забезпечуючи Україну зброєю, навчаючи її війська та підживлюючи військову розвідку для нападу на російські сили.
У коментарях, що свідчать про зростання напруги між Росією та Заходом, президент РФ Володимир Путін припустив, що Москва може подумати про використання того, що він назвав концепцією США превентивного удару.
"Якщо говорити про обеззброювальний удар, можливо варто подумати про те, щоб взяти на озброєння ідеї, розроблені нашими американськими колегами, їхні ідеї щодо забезпечення своєї безпеки", - сказав він.
Задовго до війни в Україні Кремль висловлював стурбованість зусиллями США розвинути так звану здатність швидкого глобального удару, яка передбачає ураження стратегічних цілей супротивника за допомогою високоточної звичайної зброї в будь-якій точці світу протягом однієї години.
Путін зазначив, що такий удар може вивести з ладу командні об'єкти.
"Ми просто думаємо про це, вони не соромилися відкрито говорити про це протягом останніх років", - сказав він, стверджуючи, що високоточні крилаті ракети Москви перевершують аналогічну зброю США, і Росія має гіперзвукову зброю, яку США не розмістили.
Путін також сказав, що він розчарований нещодавніми коментарями колишньої канцлера Німеччини Ангели Меркель про те, що мирна угода 2015 року щодо сходу України, підписана за посередництва Франції та Німеччини, дала Україні час для підготовки до війни 2022 року.
"Я припускав, що інші учасники процесу були щирі з нами, а виявилося, що вони нас обманювали, - сказав він. - Виявилося, що вони хотіли накачати Україну зброєю і готуватися до протистояння”.
Путін стверджував, що заява Меркель показала, що Росія мала рацію, розпочавши те, що він називає «спеціальною військовою операцією» в Україні. «Можливо, нам слід було почати це раніше», — сказав він.
Він також сказав, що її коментарі ще більше підірвали довіру Росії до Заходу, ускладнивши будь-які можливі мирні переговори.
"Врешті-решт нам доведеться домовитися про угоду, - сказав він. - Але після таких заяв виникає питання довіри. Довіра близька до нуля. Я неодноразово казав, що ми готові до угоди, але це змушує нас задуматися, подумати, з ким ми маємо справу”.
В окремих коментарях через відеозв’язок керівникам оборони та безпеки кількох колишніх радянських країн Путін знову звинуватив Захід у використанні України як інструменту проти його країни.
"Протягом багатьох років Захід безсоромно експлуатував і викачував ресурси, заохочував геноцид і терор на Донбасі і фактично перетворив країну на колонію, - сказав він. - Тепер вона цинічно використовує український народ як гарматне м’ясо, як таран проти Росії, продовжуючи постачати Україні зброю та боєприпаси, надсилати найманців і штовхаючи її на суїцидальну колію”.
Українці кажуть, що борються за свободу проти загарбника та агресора.
Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак поговорив по телефону з президентом України Володимиром Зеленським у п'ятницю, і обидва "погодилися з важливістю попередження нещирих закликів Росії до припинення вогню", повідомили в офісі Сунака. "Прем'єр-міністр додав, що Кремлю необхідно вивести свої війська, перш ніж можна буде розглядати будь-яку угоду".
У п'ятницю тривали запеклі бої на сході та півдні України, переважно в регіонах, в яких Росія оголосила незаконну анексію у вересні.
Офіс президента України повідомив, що за останню добу в результаті обстрілів з боку Росії загинули п'ятеро мирних жителів, ще 13 отримали поранення.
Голова Донецької ОВА Павло Кириленко заявив, що росіяни продовжують наступ на Бахмут щоденними обстрілами, незважаючи на значні втрати.
"Ви можете найкраще описати ці атаки як гарматне м'ясо, - сказав Кириленко в телевізійному виступі. - Вони здебільшого покладаються на піхоту і менше на броню, і вони не можуть просуватися".
У сусідньому Луганську на сході України голова ОВА Сергій Гайдай заявив, що українські військові просувають контрнаступ у напрямку Кремінної та Сватового.
Він висловив сподівання, що Україна зможе повернути контроль над Кремінною до кінця року, а потім до кінця зими — території регіону, які були захоплені Росією з початку війни.
На півдні, губернатор Херсонської ОВА Ярослав Янушевич повідомив, що вісім мирних жителів отримали поранення внаслідок обстрілів Росії за останню добу, а в місті Херсон, яке Україна відбила минулого місяця, були пошкоджені дитяча лікарня та морг.
У сусідній Запорізькій області російські війська обстріляли Нікополь і Червоногригорівку, розташовані через Дніпро від окупованої Росією Запорізької АЕС.
Валентин Резніченко заявив, що російські обстріли пошкодили житлові будинки та лінії електропередач.
У Харківській області на північному сході України голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що троє мирних жителів були поранені внаслідок російського обстрілу, один з них пізніше помер.