Починаючи з 10 жовтня, Україна пережила вже вісім масованих ракетних атак по об’єктах енергетичної інфраструктури, згідно з даними українського уряду. Росія спрямувала на знищення енергооб'єктів близько 1000 ракет та дронів, заявив гендиректор "Укренерго" Володимир Кудрицький минулого місяця. Мільйони українців залишаються без світла та тепла з наближенням зими, коли температура падає нижче нуля. Крім цього, під час однієї з останніх атак відбулися аварійні відключення на кількох атомних станціях.
Про те, скільки ще таких атак може витримати енергетична система України, чи варто Європі очікувати нову хвилю біженців та як не допустити гуманітарної катастрофи ми поговорили з радницею міністра енергетики Оленою Зеркаль.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності
Марія Ульяновська: Яка наразі ситуація з енергетикою?
Олена Зеркаль: Ситуація важка, вона не може бути іншою. Тому що наша енергетична система, особливо високовольтна система, зазнала дуже суттєвих пошкоджень, яких раніше не зазнавала жодна система в Європі починаючи з Другої Світової війни. Іде постійне знищення нашої енергетичної інфраструктури, а енергетична система це фактично хребет, на якому тримається фактично уся критична інфраструктура — починаючи з водопостачання і завершуючи медичними послугами. Тому знищення нашої енергетики — це цілеспрямоване проведення Голокосту в Україні.
М.У.: Про який відсоток пошкодженої інфраструктури ми говоримо?
О.З.: Немає жодної ТЕЦ або ТЕС, яка б не зазнала удару. Крім того, наші високовольтні лінії і підстанції постійно - під ударами. Є деякі підстанції, які зазнали пошкоджень не два, не три рази, а вже сім-вісім разів. Є станції, на яких послідовно знищується все обладнання. Особливо це стосується Києва та інших великих міст.
М.У.: Про яку суму збитків іде мова?
О.З.: Завдані Україні збитки вираховуються мільярдами і мільярдами. Наразі це важко підрахувати, тому що відсутність, наприклад, енергетичного постачання несе збитки не лише компаніям, які виробляють електроенергію, а й усім малим бізнесам. Для відновлення всієї високовольтної системи Україні зараз потрібно не так багато у порівнянні з тим, скільки може коштувати Європі наступна хвиля біженців з України. Зараз мова іде про те, щоб закупити все обладнання і привезти його в Україну — це 200-300 мільйонів. Це стосується перш за все високовольтного обладнання. Є питання щодо генерації і забезпечення критичної інфраструктури, але перш за все необхідно забезпечити відновлення високовольтної спроможності України доставляти електричну енергію з наших генеруючих потужностей, особливо атомних станцій до великих міст-мільйонників.
М.У.: Хочу повернутися до питання біженців. Скажіть, чи очікується якась нова масова хвиля біженців і якою вона може бути порівняно з лютим місяцем?
О.З.: Міста-мільйонники залежать від тепла і водопостачання. І удари, яких зазнає наша енергетична система, спрямовані на те, щоб знекровити українські міста і щоб зробити їх непридатними для існування. В українських містах, зважаючи на урбанізацію живе приблизно 20 мільйонів людей. З цих 20 мільйонів, якщо вони залишаться в умовах, непридатних для існування в зимовий період — можна підрахувати легко, скільки буде вимушено переміщатися, і скільки буде шукати притулок у Європі.
М.У.: Ситуація така, що в багатьох містах зараз погіршуються умови — немає води, світла, опалення. Як держава допомагає людям?
Пункти незламності це дійсно важливо, це для підтримки населення. Але основне — це не допустити замерзання в трубах води і не допустити відключення лікарень від постачання електроенергії
О.З.: Дійсно, міста відкривають пункти незламності. Водночас, ми не можемо передбачити, якою буде наступна хвиля ударів по Україні. Тому дуже важливо забезпечити людей теплом і зараз ми шукаємо всі можливі засоби для того, щоби вирішити питання функціонування критичної інфраструктури, щоби не допустити найгіршого сценарію. Тому що пункти незламності це дійсно важливо, це для підтримки населення. Але основне — це не допустити замерзання в трубах води і не допустити відключення лікарень від постачання електроенергії. Тому держава зараз сфокусована на тому, щоби забезпечити існування і виживання людей. Бо це в зимовий період — основне. А все, що робиться — для того, щоби функціонували основні критичні інфраструктури такі як водопостачання, теплопостачання, медичні заклади і решта.
М.У.: Чи очікуєте ви нових ударів і як готуєтеся до цього?
О.З.: Ми очікуємо нових ударів постійно. Я думаю, що ми всі в Києві, в Україні розуміємо, що передбачити наступні атаки і удари дуже важко, але ніхто не сподівається, що цього не станеться. Ми всі свідомі того, що іде війна і росіяни продовжують атакувати об’єкти критичної інфраструктури і що ми всі є заручниками цієї війни. Але ми всі свідомі того, що ми маємо вижити, що ми маємо пережити цю зиму і зробити усе можливе, щоб громадяни якнайменше страждали від цієї війни.
Вражаючи об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні Росія переслідує декілька цілей. Перш за все — створити гуманітарну катастрофу неочікуваного і небаченого масштабу в центрі Європи. Тому, якщо при температурі хоча б -3 градуси буде знеструмлений Київ, наші комунальники почнуть зливати воду з систем опалення — про це заявив мер Києва. Сьогодні в Києві -2 і температура знижується від тижня до тижня на декілька градусів. Путін розраховує на те, що українці не зможуть витримати цієї гуманітарної катастрофи, що ми хвилею накриємо Європу і що у європейців також почнеться у зв’язку з цим своя гуманітарна катастрофа. На цьому тлі він розраховує укласти на своїх умовах якийсь мир. Я думаю, що ми всі свідомі того, що ці умови для нас є неприйнятними. І всі у світі розуміють, що зараз треба допомогти Україні забезпечити проходження цієї зими засобами які є в наявності. Ми вже розуміємо, що саме нам потрібно, щоби убезпечити себе від цієї гуманітарної катастрофи.
М.У.: А що саме потрібно?
О.З.: Перш за все нам потрібно обладнання для ремонту наших високовольтних ліній — для того, щоб ми могли забезпечити наші домівки необхідною кількістю електроенергії, яку виробляють українські атомні станції і решта генерації. По-друге, нам дуже треба зараз забезпечити, щоб якомога менше були ушкоджені ті підстанції, які страждають і забезпечити їх засобами ППО у більшій кількості, щоб ми могли протистояти цій хвилі ракет, які пускає Росія по Україні. Крім того є засоби малої генерації, які можуть підтримати міста-мільйонники у разі ушкодження інфраструктури і у разі блекаутів. Над тим, щоб поставити ці засоби малої генерації в Україну ми зараз і працюємо.
Підписуйте на Голос Америки Українською в Telegram:
М.У.: Чим США можуть допомогти Україні в боротьбі проти дронів та ракет і чому важливо зробити це просто зараз?
О.З.: США можуть посилити обороноздатність постачанням новітньої техніки — таких систем як Patriots, наприклад. Це протиповітряні системи, які здатні знищувати ракети, які пускають з літаків, з кораблів, які летять в бік України з різних сторін: з Білорусі, з Каспію, з Чорного моря. Росіяни використовують тактику хвиль — вони накривають наше небо, пускаючи ракети з різних сторін для того, щоб наші системи ППО були не здатні знищити всі ракети. Ми обмежені в можливостях знищення цих ракет. Якщо США зможуть нам поставити сучасні протиракетні комплекси — це надасть нам змогу більше захищати свої об’єкти інфраструктури від пошкоджень і це дуже важливо. Особливо зараз у зимовий період, коли нам дуже важко забезпечувати життєздатність міст.
М.У.: Під час одного з масованих обстрілів усі атомні електростанції відключилися від основної системи. Чому так відбувається і який в цьому ризик?
О.З.: В цьому є дуже великий ризик, бо системи вийшли фактично не в режим власної генерації, а перейшли в холодний режим — це коли стрижні опускаються, генерація припиняється і станцію треба охолоджувати. На генераторах атомні станції можуть працювати обмежену кількість годин. Тому першими лагодять і заживлюють саме атомні станції. Водночас, українська атомна генерація протягом останніх 10 місяців переживає небачене навантаження. І пошкодження, які відбуваються на підстанціях біля атомних станцій, призводять до постійної зміни режимів на атомних станціях, що дуже негативно впливає на можливості атомної генерації забезпечувати безперебійність роботи в її штатних режимах. Після останньої хвилі два атомні блоки — на Рівненській та Південноукраїнській атомних станціях - пішли в режим ремонту. Тобто в нас зменшилась і можливість використовувати атомну генерацію на два блоки — для нас це дуже суттєво зараз. Скільки разів атомні станції можуть переживати такі аварійні відключення — ніхто не знає. Ніколи таких випробувань не було.