Легіон "Свобода Росії" – військовий підрозділ у лавах ЗСУ, що складається, як стверджується, з російських добровольців. Своєю метою вони ставлять визволення окупованих Росією регіонів України, а також боротьбу з Володимиром Путіним, який, як сказано у маніфесті легіону, "знищив не лише російську економіку, а й можливість росіян розвиватися та мати право на щасливе майбутнє". Голос Америки публікує інтерв'ю Радіо Свобода з бійцями легіону – "Цезарем" та "Тихим".
"Тихий" народився у місті Тольятті Самарської області, все життя працював будівельником. Останнім часом часто бував на роботі в Україні. У лютому 2022 року перебрався під Київ на новий об'єкт, але війна змінила його плани.
Вранці 24 лютого він сидів на кухні та пив каву. "Спочатку я просто не повірив. Тільки після третьої ракети, що прилетіла, я зрозумів, що все-таки почалося. Зібрав родину, сховалися в підвалі, де і сиділи", - додав боєць.
На початку літа він подав заявку до легіону. Потім пройшла низка перевірок, двомісячна підготовка - і він вирушив на фронт. "Чому в мене такий позивний? Як ви встигли помітити, я не любитель поговорити, - розсміявся він, - та й роблю все по-тихому".
"Тихий" розповів, що до Росії повертатися не планує і бореться виключно за визволення України: "На цьому все. Я на Росії поставив хрест. Я не хочу про них нічого знати після того, що вони наробили під Києвом та в інших українських містах" .
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Боєць із позивним "Тихий" легіону "Свобода Росії" у складі ЗСУ. Фото: RFE/RL
"Цезарю" 50 років. Родом із Санкт-Петербурга. За освітою педагог, все життя працював тренером. Він приєднався до легіону на початку літа:
– Перед війною я якось випав із політичного життя, бо розумів, що моя країна безнадійно хвора. 24 лютого – це був шок. Мої діти у сльозах дивилися на мене і питали: "Тату, як так? Як Росія могла напасти на Україну? Що робити?" Я сказав їм не хвилюватись, бо Україна все одно переможе. На другий день вторгнення мені стало зрозуміло, що все було зроблено бездарно і тому швидко закінчиться. З оперативного погляду це дурдом. Механізований бліцкриг, який призвів до розгрому сил вторгнення.
Осторонь залишатися я не міг. Я намагався записатися в іноземний легіон (створений Україною на початку російського вторгнення для громадян іноземних держав, які бажають воювати на українській стороні. – РС), але тоді росіян у нього не брали. Потім з'явився легіон "Свобода Росії", я подав туди заявку, пройшов відповідні процедури та опинився тут. За своїми переконаннями я націоналіст із правого краю політичної боротьби. Я вже давно зрозумів, що легальна зміна влади у Росії неможлива, бо вся влада перебуває в руках кремлівської диктатури. Я вважав і вважаю, що зміна влади в Росії можлива лише внаслідок збройного повстання. Власне, до цього я все життя й готувався, а зараз беру участь. Ми воюємо на боці добра – на боці України. Після перемоги України питання зміни влади в Росії стане особливо гостро.
Боєць із позивним "Цезар" легіону "Свобода Росії" у складі ЗСУ. Фото: RFE/RL
Радіо Свобода: Видання "Агентство" стверджує, що ви були членом "Російського імперського руху" (РІД), який у США, наприклад, оголошено терористичною організацією. Чим ви там займалися? У чому полягає ідея цієї організації?
- "Російський імперський рух" - це організація правого монархічного штибу. Вона проголошує традиційні цінності та відновлення монархії в Росії. Учасники організації з 2014 року воювали на Донбасі на боці Росії. Я залишив організацію трохи раніше за ці події, але воювати на Донбасі на боці Росії – у мене такої думки ніколи не виникало. Я скоріше думав про те, щоб боротися на боці України.
Розумієте, праві у Росії – це скоріше субкультура. Це досить неадекватна публіка, яка вважає, що якщо десь побили узбека, то вони сприяють відродженню Росії. Це не так, це все дурниці. Всі ці організації найчастіше є проектами ФСБ, нею ж вони куруються. Нічого хорошого із цього вийти не може.
РС: Видання The New York Times дійшло висновку, що за розсилкою листів із вибухівкою до іспанських державних установ може стояти РІД. Чи справді вони мають такі значні зв'язки по всій Європі?
– Треба розуміти, що будь-які радикальні – праві чи ліві – організації в Європі знаходяться на гачку у Кремля. Їх підгодовують і в потрібний момент підштовхують. Недавній приклад – спалення Корану у Швеції. Цей акт вимагає мінімальних зусиль, але має сильний ефект: Туреччина після цього почала блокувати вступ Швеції до НАТО, – каже Цезар.
На питання про чисельність легіону бійці відповіли так: "Ми увійшли до складу другого батальйону, а зараз формуються вже третій і четвертий. Точну кількість ми не можемо знати, тому що ми розпорошені по всій лінії фронту: ми становимо не лише військову, а й політичну загрозу Росії".
РС: Що за люди воюють у лавах легіону?
- Абсолютно різні. Усі мають різні долі, але нас об'єднує мета – відстояти Україну і потім повернутися до Росії зі зброєю в руках. Росія себе вже дискредитувала, і жодної нормальної зміни влади там не буде: вони вчепилися в неї і готові покласти мільйони людей, аби втриматись. З цими мерзотниками можна розібратися лише за допомогою сили.
РС: У червні 2022 року з'явилася інформація про те, що колишній віце-президент Газпромбанку Ігор Волобуєв вступив до легіону. Де він зараз?
– Ми з ним не перетиналися. Ми в різних підрозділах, ніяк не можемо прокоментувати.
Бійці легіону "Свобода Росії", бійці полку імені Кастуся Калиновського та грузинські добровольці. "Тихий" тримає прапор легіону, "Цезар" – праворуч від нього. Фото: RFE/RL
РС: Але він взагалі числиться у легіоні?
– Ми не можемо це прокоментувати, ми відповідаємо лише за свій підрозділ та своїх товаришів зі зброї.
"Цезар" та "Тихий" – мінометники. Наразі вони знаходяться на Бахмутському напрямку. "Цезар" розповідає про сьогоднішню ситуацію в районі Бахмута:
– Українська армія нав'язала супротивникові бій на вигідних для себе умовах. У той самий час політичне керівництво Росії нав'язало російської армії бій на невигідних їй умовах. Бахмут, з погляду стратегії, нічого не дає росіянам. Їм просто треба продемонструвати якусь перемогу. Вони півроку перемелюють свої частини, витрачають сотні та тисячі вагонів із боєприпасами. Баби, звичайно, ще народять, але ось зі снарядами у них уже напружено. Зношуються артилерійські стволи, згоряє техніка у бою. Заради чого? У Донецькій області таких міст ще 15 штук. Подивіться на агломерацію Слов'янськ – Краматорськ. Якщо вони з Бахмутом не можуть упоратися, то що там буде?
Зрозумійте, що Путін не знає, як вибратись із цієї війни. Він має політичну мету – захопити Донецьку область і оголосити це метою війни. Ми дуже сумніваємося у його здатності звільнити всю Донецьку область – ми ще за Бахмут подеремося, поп'ємо ворожої крові. Ми битимемося до перемоги, вона не буде швидкою та легкою. Але ми обов'язково переможемо!
РС: А місцеве населення що розповідає? Як вони до вас ставляться?
– Багато прихильників вільної України залишили Бахмут – ті, хто молодший, бадьоріший. Залишилося багато людей похилого віку – у них в голові ще Радянський Союз. Ждуни "руського світу" тут теж є. Є й маргінали – наркомани, алкоголіки. Є люди, які співпрацюють зі спецслужбами РФ. Водночас тут багато людей, які нас підтримують. Це дуже приємно, коли люди кричать тобі "Слава Україні". Ти розумієш, що ти не дарма стоїш на цій землі, – каже "Цезар".
"Тихий" припустив, що люди просто втомилися від війни. "Люди постійно у пошуках води, їжі, тепла, тому здається, що вони всі на нас озлоблені. Вони можуть бути озлоблені не на нас, а на ситуацію, в якій вони опинилися", – додав він.
За словами бійців, як такого розпорядку дня у них немає: завдання бувають днем, увечері, вночі та рано вранці. Вони розповіли, що дуже багато часу у них забирають побутові процеси. "Ніхто за тебе не нарубає дрова, не облаштує нічліг, не почистить міномет і твою особисту зброю. Іноді доводиться в буквальному сенсі доопрацьовувати ту зброю, яку нам дають союзники, і доопрацьовувати найчастіше напильником. Це все забирає час", - сказав Цезар, а "Тихий" у відповідь схвально кивнув.
РС: Як мобілізація вплинула на перебіг бойових дій? Ми бачили прорив ЗСУ на Харківському напрямі, звільнення усієї області. Наразі наступ ЗСУ просувається досить повільно, а російські війська, як стверджують військові експерти, мають успіхи на деяких напрямках.
– Звичайно, мобілізація вплинула на ці процеси, але роль відіграє ще й нестача озброєння ЗСУ. Якби ми зараз отримали ті самі сили та засоби, які запитував генерал Валерій Залужний, то питання розгрому [противника] не було б сьогодні в принципі. Залізо сильніше за м'ясо. Ви бачите, що HIMARS животворний робить: 20–30 машин переламали хід війни, і цих машин у Заходу ще сотні. Танків у них тисячі, а про авіацію взагалі мовчу. Якби Україна мала хоча б малу частину цієї зброї, ми б уже з "Тихим" відзначали нашу перемогу десь на пляжі в Криму.
На жаль, Захід прагматичний і дуже довго розгойдується. Тут люди гинуть тисячами, а там люди думають, до якого ресторану їм сходити, яку виставу подивитися. Дрібнішає цивілізація. Якби Путін знав, що йому одразу переламають хребет, то ані нападу на Грузію, ані нападу на Україну не було б, – каже Цезар.
У розмову включився "Тихий":
- Ми відчули мобілізацію: можна просто стріляти, не цілячись, і ти обов'язково в когось потрапиш. Раніше ми ганялися за ними, щоб виловити російські групи, а зараз їх дуже багато – у кожній посадці.
- Так, це дозволяє їм трохи просуватися, але ціною величезних втрат – це видно за статистикою Генштабу ЗСУ, – додав "Цезар". - Шкода, звичайно, цих бідолах. Я хотів би знову до них (росіян) звернутися: в Україні у вас ворогів немає. Немає ворогів у Парижі, у Нью-Йорку. Всі ваші вороги сидять у Кремлі.
РС: "Цезарю", ви сказали про силовий перехід влади в Росії, яким способом ви збираєтеся його здійснити? За яких обставин це можливо?
- Історія дуже часто повторюється: згадайте російсько-японську війну - тоді відбулася перша революція в Росії, Першу світову війну - пішли Лютнева та Жовтнева революції. Путін будував дегенеративну державу, а своїм нападом на Україну намагався вирішити внутрішні проблеми. Маленька переможна війна, "СРСР 2.0", популярність зростатиме, народ буде задоволений, тому що імперські амбіції росіян ще не згасли, - так мало бути, а за фактом Путін отримає важку військову поразку. Еліти та народ вважатимуть, що винен саме він.
Держава вже втратила монополію на насильство – подивіться на Пригожина та Кадирова. З'явилися губернатори із добровольчими батальйонами. Одного разу президент Татарстану може просто сказати: "Хлопці, навіщо мені ваші проблеми? У мене є нафта, газ і чотири батальйони, давайте якось без мене" (26 січня було прийнято рішення про перейменування посади президента Татарстану).
Після "могилізації" Путін різко підняв ставку: раніше воювали "зелені чоловічки", а умовний Вася із Саратова сидів із пивом біля телевізора. Зараз Васі треба підвестися, залізти в холодний окоп під Бахмутом, а там йому на голову прилетить наша з "Тихим" міна. Тут у вас настрої можуть змінитися. Якщо Вася добре подумає, то, може, і до нас приєднається, і ми разом підемо на Москву. Вася, давай добре подумай!
РС: Ви сказали, що у багатьох росіян не вщухли імперські амбіції, але ви самі були членом "Російського імперського руху". При цьому 2014 року ви не підтримали, здавалося б, війну за "відродження імперії". Як це все поєднується?
– Росія має багато внутрішніх проблем. Росія вже мала одну трагедію – 1917 рік. 1991 року, на жаль, нам не вдалося стати на нормальний шлях, бо декомунізації не сталося: Єльцин – колишній комуніст, вся путінська верхівка теж. Згадайте: 1993 рік – розстріл московського Білого дому, розгін демонстрації, далі дві криваві бійні у Чечні, потім теракти, вибухи будинків. Нічого не вийшло. Ніхто не намагався знести комуністичну диктатуру під нуль. Люди були політично неосвічені, безграмотні, забиті. У наших співгромадян "совок" із голови нікуди не пішов. Вони не хочуть трудитися, думати, прикрашати світ довкола себе.
Що таке російська глибинка? Це бруд, розруха, безнадія, пияцтво. Потрібно цим займатися, а не розширювати свою в'язницю, захоплюючи Грузію, Україну, Балтію та Білорусь. Отакий я російський націоналіст. Я вважаю, що треба займатися життям у своєму домі. Не треба нікого захоплювати. Якщо ти дуже добре житимеш, то інші до тебе самі попросяться.
Головною помилкою у російській історії була революція 1917 року, коли більшовики вбили царя. У самому соціалізмі нічого поганого немає, але подивіться, хто прийшов до влади. Немає жодного сенсу утримувати силою тих, хто не хоче бути з тобою. Немає жодного сенсу знищувати чужу культуру, чужу мову, адже все це було за царської Росії, за Радянського Союзу і зараз триває за Путіна. Геноцид багатьох народів Росії все ще продовжується. Якісь люди, наприклад, приходять на землі хантів чи мансі, де люди живуть корінними промислами: пасуть оленів, щось збирають. Ці люди свердлять дірки в землі, качають звідти нафту, викидають там же відходи, лякають оленів, плюють на місцеве населення – хіба це не геноцид?
Завдання правителя – робити свій народ кращим і світлішим, а не робити з людей дегенератів, як це зробив Путін. Дивіться, на кого росіяни перетворилися за 20 років – це жах. Коли вони ракетою потрапляють вкотре до будинку з жінками та дітьми, вони ж радіють! У проблемах Росії я не звинувачую рептилоїдів, жидомасонів, Обаму та Байдена. Всі проблеми в Росії – від власного населення та правителів, яких населення продовжує терпіти.
РС: А чи готові росіяни до силового сценарію?
– Населення ніколи не буде готове. У громадянській війні у Росії брав участь один відсоток всього населення. Що таке один відсоток сьогодні? Це півтора мільйони людей. Цього вистачить, щоби розібратися з усіма злочинцями. Тут питання не в кількості, а мотивації, підготовці та ресурсах.
До всього треба дійти. Люди мають дозріти. Вони мають побачити зрілу ідею. Не можна просто сказати: "Путинська Росія погана", людям треба дати картину іншого майбутнього. Коли люди побачать, що є картина майбутнього, є люди, які готові за нього боротися, тоді досить велика кількість адекватних людей піде за ними. Ми зараз формуємо таку суб'єктність. Ми готові взяти на себе відповідальність за свою країну. Кремлівські нувориші не мають права керувати народом – вони давно дискредитували себе.
Наприкінці інтерв'ю по той бік екрану залишився лише "Цезар".
РС: Чи боїтеся ви смерті?
- Я християнин. Я розумію, що я проживаю тут тільки відрізок свого життя, далі я відповідатиму за скоєне. Бог мене запитає, якщо я бачив смерть невинних і не зупинив це. Я воюю на боці добра і захищатиму Україну до останнього. Якщо я до кінця цієї війни залишуся живим, то я тим чи іншим способом потраплю до Росії і далі боротимуся за свободу.