Столтенберґ демонструє Туреччині допомогу НАТО після землетрусу та закликає ратифікувати вступ Швеції і Фінляндії

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ поїхав до враженої руйнівним землетрусом Туреччини, щоб продемонструвати готовність Північноатлантичного альянсу допомагати союзнику, а також скористався нагодою, щоб закликати турецьку владу швидше ратифікувати вступ нових членів організації: Швеції і Фінляндії.

Землетрус, який на початку лютого вразив частину Туреччини й суміжні регіони Сирії і призвів до загибелі понад 40 000 людей, за словами Столтенберґа, став «найсмертельнішим стихійним лихом на території держави НАТО з часу заснування альянсу».

«У цей важкий час НАТО стоїть пліч-о-пліч з Туреччиною», - заявив Єнс Столтенберґ в Анкарі на прес-конференції з турецьким міністром закордонних справ Мевлютом Чавушоглу, вказавши на велику гуманітарну і фінансову допомогу Заходу, яка надходить в Туреччину.

Окремо керівник НАТО підкреслив, що разом з членами альянсу значну підтримку надають і Швеція з Фінляндією.

Провідним у спілкуванні Єнса Столтенберґа і Мевлюта Чавушоглу з журналістами постало питання позиції Туреччини, яка відмовляється від ратифікації документів, що поставило б крапку в процесі вступу Швеції і Фінляндії в НАТО.

Ще влітку 2022 року на саміті у Мадриді керівники всіх 30 країн Альянсу, включно з Туреччиною, підписали протоколи, схваливши шведське і фінське членство в НАТО.

Але турецький уряд на чолі з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом фактично заблокував останній крок прийняття нових членів, оголосивши низку вимог, зокрема, щоб Швеція і Фінляндія змінили внутрішню політику стосовно надання притулку тим втікачам з Туреччини, яких в Анкарі називають терористами і вимагають депортації.

Шведський та фінський уряди провели активні консультації з Туреччиною і кажуть, що готові виконати прохання Анкари, окрім тих, що суперечать законам, зокрема тим, які гарантують права й захист шукачам притулку, стосовно яких нема легальних доказів причетності до злочинної діяльності.

Другою країною, яка на відміну від усіх решти країн альянсу ще не ратифікувала шведське і фінське членство, залишається Угорщина.

Уряд президента Віктора Орбана стверджує, що причини угорського затягування технічні, і що ратифікація в Будапешті відбудеться незабаром.

Мевлют Чавушкоглу повторив 16 лютого в Анкарі, що Туреччина може розглянути ратифікацію окремо щодо Фінляндії, натякнувши, що в Анкарі залишається більше претензій до шведського уряду.

Єнс Столтенберґ знову підкреслив, що інтересам НАТО відповідає якомога швидше завершення процедури ратифікації щодо обидвох нових членів.

Швеція і Фінляндія віддавна є близькими партнерами НАТО, і на цьому етапі процесу вступу вже тісно взаємодіють з союзниками та мають своїх представників у штаб-квартирі в Брюсселі.

Але до завершення формальностей Швеція і Фінляндія ще не мають права голосу в НАТО і не можуть розраховувати на передбачену п’ятою статтею пряму допомогу всіх держав альянсу у разі зовнішньої агресії.

Дивіться також:

Як в НАТО оцінюють шанси України здійснювати ефективний контрнаступ? Відео