Європа не наважується на конфіскацію російських активів на допомогу Україні

Можливість використання заморожених західними санкціями російських активів для відбудови України залишається під сумнівом в той час, як уряди й установи зокрема у Європі шукають шляхів для таких кроків.

Світовий Банк, Європейська комісія та ООН станом на кінець березня 2023 року оцінювали, що на відбудову України внаслідок вторгнення Росії потрібно було приблизно $411 мільярдів, і є припущення, що ця цифра може швидко сягнути трильйона доларів.

Тим часом в межах санкцій з 2022 року загалом США та інші країни загалом заморозили кошти Центрального банку Росії на приблизно $300 мільярдів, а також статки російських осіб та компаній на десятки мільярдів доларів.

Читайте також: Дженет Єллен каже, що більшість з $300 млрд заморожених коштів РФ - не в США

Західні політики проголошують, що Росія повинна заплатити за шкоду завдану Україні, але Москва зараз не збирається це робити добровільно, а можливості примусу виявилися обмеженими.

Уряди західних країн не йдуть на кроки, які були б самовільною конфіскацією майна та підривали б стабільність фінансово-економічної системи, яка тримається на верховенстві закону.

Також політики й урядовці остерігаються дій, які були виправданням для Москви, яка теж може забрати активи західних компаній в Росії, або заохочували б подібні кроки в інших країнах.

Перед нарадою міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі 26 червня нідерландський міністр закордонних справ Вопке Гекстра підтвердив обережність Заходу.

«Є лише одна чітка межа, яка полягає в тому, що ми ніколи не порушимо закон. І це відрізняє нас від Росії - ми дотримуємося законів країн і ми дотримуємося міжнародних законів», - заявив нідерландський міністр журналістам.

Він підтвердив, що фахівці Європейської комісії, виконавчого органу Європейського Союзу, працюють над можливими механізмами для пропозицій, одна з яких полягає в тому, щоб фінансові установи, які отримують прибутки з заморожених санкціями коштів, передавали принаймні їх частину на користь України.

Financial Times 26 червня повідомляє, що застереження проти тих пропозицій вже висловили у Європейському банку та з європейських столиць, зокрема з Берліна.

Газета посилається на неназваного «чільного представника німецького уряду», який сказав, що пропозиції Єврокомісії «навряд чи здобудуть достатню підтримку» в ЄС, бо вони підіймають «складні фінансові і юридичні питання».

Згідно з Financial Times міністр юстиції Німеччини Марко Бушманн, буцімто, вже дійшов висновку, що пропозиції неможливо втілити.

Міністр закордонних справ Литви Ґабріеліус Ландсберґіс перед нарадою з колегами 26 червня в Люксембурзі висловив думку, що пропозиції Європейської комісії «міцні і вони точно матимуть нашу підтримку».

Уряд Великої Британії у червні оголосив про запровадження нового закону, що дозволятиме зберігати санкції і зокрема тримати замороження російських активів до часу, коли Москва заплатить Україні відшкодування.

У Лондоні повідомляли, що пропонують російським власникам добровільно передавати кошти для допомоги Україні.

Британський уряд раніше заявляв, що йдеться про заморожені російські активи приблизно на 18 мільярдів доларів.