Режим Лукашенка цілеспрямовано зачищає громадянське суспільство від інакодумців, а ситуація із правами людини в країні катастрофічна і лише погіршується, заявила спецдоповідачка щодо Білорусі Анаїс Марен, виступаючи із доповіддю у Раді ООН з прав людини.
Французька політологиня виступила в ООН із щорічною доповіддю, яка описує стан із правами людини в країні, якою уже понад 22 роки керує Олександр Лукашенко.
Під час останніх президентських виборів (2020) Білорусь сколихнули масові протести, участь в яких взяли люди, які не повірили оголошеним результатам ЦВК, за якими у виборах знову переміг Лукашенко. Мирні протести жорстко розганялися, були убиті й поранені, а багато людей були затримані, піддавалися тортурам і досі утримуються за ґратами.
Марен заявила, що після тих подій, півтори тисячі людей, як і раніше, утримуються під вартою за політично вмотивованими звинуваченнями.
«У мене є вагомі підстави вважати, що умови утримання у в'язницях навмисно посилюються для засуджених за політично мотивованими підставами, які поміщаються в карцери за дрібні порушення тюремних правил», – сказала Марен.
З 2020 року, заявила спецдоповідачка ООН, у Білорусі щодня відбувається 17 довільних арештів, і ніхто із силових структур, які порушили закони й права людини, не був притягнутий до відповідальності.
«У Білорусі ніхто не був притягнутий до відповідальності ні за довільні затримання десятків тисяч мирних демонстрантів у 2020 році, ні за насильство та тортури, які багато хто з них зазнавав, – зазначила вона. – Загальна безкарність та атмосфера страху, викликана переслідуваннями, що продовжуються, змусила сотні тисяч жителів Білорусі піти у вигнання».
Постійних переслідувань у Білорусі зазнають правозахисники, йдеться у доповіді ООН, а понад 1600 «небажаних організацій», включаючи всі незалежні профспілки, що залишилися, були примусово розпущені.
«Це ілюструє цілеспрямовану державну політику із зачистки громадянського простору від останніх інакодумних елементів», – сказала вона.
Марен зазначила, що незалежні ЗМІ були визнані «екстремістськими організаціями», а академічна свобода піддається «систематичним нападкам».
«Ідеологічний контроль та дисциплінарні заходи обмежують свободу думок та висловлювання», – сказала вона.
Початкова та середня освіта також піддається «ідеологічному контролю», дітей «відмовляють від висловлювання власної думки» та загрожують «наслідками» за інакодумство.
Щодо російського вторгнення в Україну, то громадяни Білорусі стикаються з проблемами, коли намагаються висловитися проти нього чи поставити під сумнів роль Білорусі у сприянні Росії у її широкомасштабній агресії проти України.
«Антивоєнні акції призвели до численних затримань та арештів, у тому числі за звинуваченнями у плануванні терористичних атак, що може каратися у Білорусі смертною карою», – наголосила спецдоповідачка ООН.
З усього видно, що режим Олександра Лукашенка цілеспрямовано зачищає громадянське суспільство Білорусі від інакодумців і дедалі більше веде наступ на права людини загалом, наголосила Анаїс Марен у Раді ООН з прав людини.
«Ситуація не лише залишається катастрофічною, на жаль, вона продовжує погіршуватися», – сказала Марен.
«Білоруський уряд вніс поправки до і без того суворого законодавства, спрямованих на ліквідацію громадянських свобод, що призвело до сплеску політично вмотивованих переслідувань та вироків, – додала Марен. – Відсутність відповідальності за порушення прав людини сприяє створенню атмосфери страху серед жертв та їхнім родинам».
Після виступу спеціального доповідача Марен у Раді ООН з прав людини запропонували виступити Білорусі, але її представники, як виявилося, не прийшли на засідання.
Анаїс Марен обіймає посаду спеціального доповідача з Білорусі із 1 листопада 2018 року. Ще два роки тому Марен у щорічній доповіді попереджала про «тоталітарний поворот», який здійснив Олександр Лукашенко, проявивши «зневагу до людського життя та гідності» під час придушення мирних протестів у 2020 році.