Касетні боєприпаси - це авіабомби, артилерійські снаряди або ракети, які замість одного великого вибухового снаряда містять кілька сотень дрібних. Їх можна запускати з неба, землі або з моря.
Після пострілу цей боєприпас в певній точці гальмує і розпадається в повітрі, випускаючи численні вибухові "бомби", або суббоєприпаси, що падають на велику площу. Таким чином одна бомба може знищити багато цілей.
Здебільшого ці боєприпаси є вільнопадаючі, тобто вони не направляються до конкретно вказаної цілі.
У четвер, 6 липня, в Пентагоні підтвердили, що розглядають питання надання Україні касетних боєприпасів.
“Надання касетних боєприпасів (DPICMs – оригінал) зараз розглядається. ... Ці боєприпаси додають протитанкові та протипіхотні потужності на полі бою. Вони можуть містити заряди, що пробивають броню або осколкові протипіхотні заряди”, – заявив прес-секретар Пентагону Пет Райдер.
За даними ЗМІ, касетні боєприпаси можуть увійти до нового пакету допомоги Україні від США, про який Адміністрація президента планує оголосити найближчим часом.
Потреба України
Україна просила в союзників касетні бомби для підтримки нинішнього контрнаступу. У Києві запевняють, що ці боєприпаси допоможуть ЗСУ цілитись на укріплені позиції росіян, зокрема, в окопи, а також компенсують брак живої сили та артилерії.
Як пише видання CNN, використання американських касетних боєприпасів допоможе Україні знищити більше цілей меншою кількістю снарядів, що зменшить напругу через брак 155-мм боєприпасів для артилерії.
За даними веб-сайту армії США eArmor, касетні бомби, які США мають передати Україні, стріляють зі 155-мм гаубиць, кожна каністра яких містить 88 бомб. Кожна бомба має смертельну дальність близько 10 квадратних метрів, тому одна каністра може покрити площу до 30 000 квадратних метрів, залежно від висоти, з якої випускають бомби.
У статті також мовиться, що для знищення броньованої машини потрібно 10 або більше таких бомб, але лише однієї бомби достатньо, щоб вивести з ладу озброєння бронетехніки або щоб вона перестала рухатись.
Раніше ЗМІ в Україні повідомляли, що Київ також просить у США суббоєприпаси до касетних авіабомб Mk-20 Rockeye II, які ЗСУ планують використовувати для оснащення дронів.
З 2011 року у США діє закон, що забороняє експортувати або надавати як допомогу касетні бомби з рівнем відмови суббоєприпасів понад 1%. За даними джерел видання Washington Post, США ймовірно передадуть Україні касетні артилерійські снаряди М864, що виготовляються з 1987 року, і рівень відмови яких 20 років тому складав 6%. WP пише, що у Пентагоні запевняють, що їхні випробування 2020 року показали рівень відмов суббоєприпасів не вище 2,35%.
Видання WP та CNN повідомляють, що президент США має повноваження обійти цю заборону.
Використання в Україні
За даними ООН, з початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року російські війська неодноразово застосовували касетні боєприпаси.
З посиланням на дані звіту щодо глобального використання касетних боєприпасів у 2022 році ООН повідомляє, що ЗСУ також кілька разів застосовували касетні боєприпаси.
Виконавчий директор американського відділення організації Humanity & Inclusion у звіті також заявив, що касетні боєприпаси в Україні “завдали шкоди медичним закладам, заводам і будинкам”.
CNN також повідомляє, що нещодавно українські сили почали використовувати на полі бою касетні боєприпаси, які їм надала Туреччина.
За що критикують касетні боєприпаси?
Найчастіше касетні боєприпаси критикують через те, що вони призводять до великої смертності або травм серед цивільного населення. Як і протипіхотні міни, вони лишаються небезпечними і через тривалий час після їх використання.
Нерозірвані боєприпаси від касетних бомб можуть перебувати в землі кілька місяців або навіть років, загрожуючи цивільному населенню, особливо дітям. Вони можуть вбивати та калічити людей через роки чи навіть десятиліття після того, як боєприпаси були випущені.
Активісти, що виступають проти касетних боєприпасів, розповідають, що нерозірвані бомби від касетних боєприпасів досі знаходять у таких країнах як Лаос та В’єтнам, через 50 років після використання там касетних бомб на війні.
За даними Міжнародної організації “Червоний хрест”, під час деяких воєн в останні роки до 40% снарядів від цих бомб не розірвалися. Загалом не розривається від 10 до 40 процентів субснарядів.
Віце-президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Жиль Карбоньє у 2022 році заявляв: “Касетні боєприпаси залишаються однією з найпідступніших видів зброї у світі. Вони вбивають і калічать без розбору та спричиняють масові людські страждання”.
За даними Human Rights Watch, найкривавішою атакою в Україні внаслідок касетних боєприпасів був удар по Краматорську у квітні минулого року. Тоді балістична ракета Точка-У, нашпигована касетними боєприпасами, вбила 58 людей, понад сто осіб було поранено.
HRW закликає США не передавати ці боєприпаси Україні, а також звернулась до України та Росії припинити використання таких снарядів на полі бою.
Редактор видання Monitor Лорен Персі у 2021 році заявляла, що від залишків цієї зброї найбільше страждають діти: "Майже половина всіх постраждалих, 44% - це діти. Приблизно чверть жертв - це жінки та дівчата. Але ще у 2020 році ми виявили, що жінки та дівчата мали значно меншу ймовірність вижити після інциденту з касетними боєприпасами. Це викликає занепокоєння, і нам доведеться розглянути це, коли з’явиться більше даних”.
Понад 110 країн світу ратифікували Конвенцію про касетні боєприпаси (CCM), ухвалену 2008 року, що забороняє виробляти, використовувати чи передавати касетні боєприпаси.