Чи розуміють у США небезпеку передчасних мирних планів для завершення війни в Україні, і чому є голоси, які хочуть якнайшвидше примирити українців і росіян? Про це із дослідницею, учасницею програми "Демократична стійкість" Центру Аналізу Європейської Політики США Оленою Давлікановою говорила Юлія Ярмоленко в програмі “Брифінг Голосу Америки”.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Юлія Ярмоленко, Голос Америки: Про що зараз у Вашингтоні більше говорять: про небезпеку передчасного миру чи про необхідність якомога швидшого примирення між українцями та росіянами?
Олена Давліканова, учасниця програми "Демократична стійкість" Центру Аналізу Європейської Політики: Розмови про необхідність примирення почалися ще минулого року одразу після початку повномасштабного вторгнення. Найбільше їх було чути від європейських дипломатів, які мають досвід вибудови Європейського Союзу як конгломерації країн, які примирилися після століть воєн на території Європи. Сьогодні Європейський Союз - це об'єднання, яке просуває цінності миру, толерантності.
Звичайно питання примирення поставало, але ми розуміємо, що його пропонували в порядок денний передчасно, оскільки наразі обидві сторони, і Україна, і Росія, не готові говорити, оскільки для цього немає ніякої бази. І якщо, ви пам'ятаєте, на ці закиди щодо примирення відповів [прем'єр-міністр України] Денис Шмигаль, який сказав, що Україна і Росія не готові і, можливо, не будуть готові протягом найближчих 100 років. Представник Російської думи теж відповів, що сьогодні питання примирення вирішується на полі бою.
Але оскільки рано чи пізно кожна війна проходить до завершення, я вважаю, що українцям слід вже зараз говорити про небезпеки, які необхідно брати до уваги тим, хто в майбутньому буде впроваджувати певні проекти з примирення між українцями і росіянами. Оскільки ми знаємо, що Україна багато років була терра інкогніта і ніхто не звертав багато уваги на те, що думають українці, які в них запити, як вони бачать цю ситуацію. Тому ми опитали більше тисячі українців, що, на їхню думку, повинно братися до уваги, коли йдеться про примирення.
Юлія Ярмоленко: Часто кажуть що, війну веде Путін, а не росіяни. Як ви ставитеся до такої думки?
Олена Давліканова: Моя особиста думка - це, звичайно, війна Росії, а не війна Путіна, оскільки всі режими спільно вибудовані як тими хто представляє режим, так і тими, хто грає за правилами, які цей режим пропонує. Як повідомляють російські аналітичні центри, наприклад, Левада центр, який робить опитування, тільки 20% опитаних росіян не підтримують те, що сьогодні російське керівництво робить в Україні, 20% підтримує беззаперечно і всі інші не мають з цього приводу жодної думки.
Нас намагаються знищити не тільки фізично, але й знищити в інформаційному полі, в культурному полі, знищити як етнос
Багато хто з українців вважає, що всі ці люди, які в такі часи, коли коїться геноцид, коли просто є таке непокаране велике зло, стоять осторонь і не займають сторону добра, вони теж є співучасниками цього процесу. Я особисто вважаю, що основною базою для примирення взагалі в майбутньому, є перш за все переосмислення Росією і російським народом себе, позбавлення амбіції реваншизму, позбавлення імперіалізму і переосмислення ставлення до інших народів. Якщо раніше Росія навіть мала такий наратив, що, ми братні народи: Україна, Росія і Білорусь, то пізніше з'явився наратив, що Україна - це взагалі не народ, такої країни немає. Тобто, нас намагаються знищити не тільки фізично, але й знищити в інформаційному полі, в культурному полі, знищити як етнос. Тому, звичайно, ми маємо протистояти таким наративам. Це дуже важливо, оскільки без розуміння настроїв російського суспільства, на Заході не зможуть розробляти справді дієву політику для протидії тому, що сьогодні відбувається.
Багато хто згадує перемогу над нацистською Німеччиною. На жаль, умови сьогодні будуть інші, адже військові дії не ведуться в таких масштабах на території Росії і не будуть вестися. Тому російський народ потребуватиме набагато більше часу для того, щоб усвідомити, що було скоєно
Юлія Ярмоленко: Ви досліджуєте цю тему примирення і говорите про переосмислення. Якщо російський народ не переосмислить, скажімо, свою роль, свою позицію взагалі, і, враховуючи те, що російська армія зробила за минулі дев'ять років, але найбільше за минулі півтора року, чи взагалі можливе примирення між українцями і росіянами на цьому етапі?
Олена Давліканова: Наразі українці вважають, що примирення можливе за період від 10 до 50 років. Історія показує, що після таких жахливих конфліктів необхідно кілька поколінь для того, щоб відбулися справжні зміни не тільки у відносинах між народами, але щоб у самих народах відбулися певні зміни. Наприклад, багато хто згадує перемогу над нацистською Німеччиною. На жаль, умови сьогодні будуть інші. Тому що військові дії не ведуться в таких масштабах на території Росії і вони не будуть вестися. Тому російський народ потребуватиме набагато більше часу для того, щоб усвідомити, що було скоєно. Особливо беручи до уваги, що багато хто не пройшов період десталінізації, тобто, оцей етап, коли було усвідомлено всі злочини, які були скоєні Радянським Союзом. Сьогодні для росіян це теж не є досить актуальною темою. Тому я думаю що, на жаль, це будуть десятиріччя.