Що змушує польських посадовців вимагати «вдячності» України

Президент України Володимир Зеленський закликав не допустити погіршення відносин з Польщею після спалаху дипломатичного тертя між Києвом та Варшавою, яке проявилося у викликах послів у обидвох столицях та у невдоволених заявах польських посадовців.

Польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький 1 серпня роздратовано відреагував на запрошення польського посла для розмови в українському Міністерстві закордонних справ, назвавши це «помилкою».

Моравецький нагадав у дописі в Тwitter, що посол Польщі «єдиним залишався у Києві в день вторгнення Росії в Україну» і додав, що «перед лицем війни, яка триває, враховуючи величезну підтримку, яку Польща надала Україні, таких помилок не повинно бути».

Зеленський того дня також скористався Twitter, щоб зауважити: «Надзвичайно цінуємо історичну підтримку Польщі, яка разом з нами стала справжнім щитом Європи».

«Ми не дамо жодним політичним миттєвостям зіпсувати відносини між українським і польським народами, а емоціям точно варто охолонути», - наголосив український президент.

Приводом для «емоцій» між Варшавою і Києвом стали заяви радника президента Польщі з міжнародних питань Марчина Пшидача, який 31 липня в інтерв’ю польському телебаченню виправдовував намагання Польщі продовжити обмеження на імпорт українського збіжжя, щоб, як він висловився «захистити польського землероба».

Україна назвала несправедливими тимчасові обмеження імпорту зерна пшениці, кукурудзи, соняшника і ріпака, які Європейська комісія запровадила на вимогу насамперед прикордонних з Україною Польщі, Словаччини, Угорщини й Румунії, а також Болгарії.

Погоджені з Єврокомісією обмеження в тих п’яти країнах вибігають 15 вересня, але уряд Польщі погрожує односторонньо блокувати імпорт українського збіжжя, якщо на рівні ЄС не будуть узгоджені подальші обмеження, які за словами польських урядовців мали б дозволяти транзит з України, але запобігали б напливу українського зерна і не допускали падіння цін, яке, кажуть вони, шкодить польським аграріям.

«Зараз пора жнив. Польське збіжжя треба зібрати, зберегти і розподілити за відповідною гідною ціною… Якщо йдеться про Україну, Україна отримала велику підтримку від Польщі. Думаю, що їй варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України впродовж останніх місяців і років», — сказав Марчин Пшидач.

Польща є одним з найбільших донорів військової допомоги Україні, а також надала прихисток мільйонам українських біженців від російської війни.

Вибори, підтримка України й історичні образи Польщі

Окрім пори жнив у Польщі також настала пора передвиборчої боротьби з наближенням парламентських виборів, що мають відбутися цієї осені, ймовірно у жовтні.

Урядова партія "Право і справедливість" (PIS) бореться за право керувати далі і її представники завжди наголошують, що Польща допомагає Україні захищатися від російської агресії насамперед тому, що вважає російський реваншизм загрозою і для польської безпеки.

«Польща підтримує Україну лише і настільки, наскільки це відповідає нашим національним інтересам», - вважав за потрібне підкреслити 1 серпня представник польського міністерства закордонних справ Павел Яблонський у соцмедійному дописі.

У подальших шести параграфах розлогої заяви він наголосив, що «брак поваги до союзників не сприяє досягненню дипломатичних цілей, наприклад, зусиллям збільшити масштаби та форми допомоги».

Павел Яблонський повторює, що російська війна проти України загрожує Польщі і, за його словами, «захист від цієї загрози є нашим найважливішим спільним інтересом на даний момент».

«Це не означає, що між Польщею та Україною немає питань, щодо яких ми ще не досягли згоди. Ми говоримо про це чесно і відверто між собою, нехай і не завжди публічно», - повідомляє польський посадовець.

Почавши з російської війни і проблем експорту українського зерна він перейшов до історичних проблем стосовно кривавих міжетнічних сутичок між поляками та українцями на Волині в часи Другої світової війни, які, підкреслює він, були «геноцидом вчиненим 80 років тому українцями проти поляків».

«Без розкриття цього злочину, розблокування ексгумації та вшанування пам’яті його жертв не буде справжнього польсько-українського примирення чи інтеграції України в ЄС», - звершує Павел Яблонський.

Такі заяви щодо волинських подій з боку польських представників значно відрізняються від заяв українських посадовців, які, визнаючи факти міжетнічних злочинів, говорять, що етнічні українці також були жертвами насильства.

У липні президент Володимир Зеленський та польський президент Анджей Дуда разом брали участь в меморіальних заходах в Луцьку і проголошували: «Разом вшановуємо невинних жертв Волині».