Китай, наголошуючи на прагненні до миру, в річницю відкритого вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2023 року оприлюднив свою "Позицію щодо політичного врегулювання української кризи".
Україна пропонує створити міжнародний мирний план на основі десяти положень викладених президентом Володимиром Зеленським восени 2022 року.
«Формула миру» Зеленського:
1. Радіаційна та ядерна безпека;
2. Продовольча безпека;
3. Енергетична безпека;
4. Звільнення всіх полонених та депортованих;
5. Виконання Статуту ООН та відновлення територіальної цілісності України та світового порядку;
6. Виведення російських військ та припинення бойових дій;
7. Справедливість;
8. Екоцид, потреба негайного захисту природи;
9. Недопущення ескалації;
10. Фіксація закінчення війни;
Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи:
1. Повага до суверенітету всіх країн;
2. Відмова від менталітету холодної війни;
3. Припинення бойових дій;
4. Відновлення мирних переговорів;
5. Вирішення гуманітарної кризи;
6. Захист цивільного населення та військовополонених;
7. Підтримання безпеки атомних електростанцій;
8. Зниження стратегічних ризиків;
9. Сприяння експорту зерна;
10. Припинення односторонніх санкцій;
11. Підтримання стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів постачання;
12. Сприяння постконфліктній відбудові;
Порівняння
Українська «формула» і китайські «позиції» мають кілька збігів: зокрема перший український пункт «радіаційна та ядерна безпека» схожий на сьоме і восьме китайське положення про «збереження безпеки атомних електростанцій» і про «зменшення стратегічних ризиків», де Пекін наголошує на недопустимості застосування ядерної чи іншої зброї масового знищення.
І український і китайський плани виокремлюють важливість того, що Зеленський назвав «продовольчою безпекою», а Пекін згадує як «сприяння експорту зерна».
Також схожість українських і китайських позицій помітна у закликах до захисту прав цивільного населення і військовополонених, хоча з українського боку наголошено на потребі «звільнення», а з китайського - на підтримці «обміну полоненими між Росією і Україною».
Відповідальність агресора?
Пункти в «китайській позиції» та в «українській формулі» миру дають підстави припускати, що головні відмінності між Пекіном та Києвом полягають в поглядах на умови для припинення вогню, на відповідальність Росії за напад на Україну, на принцип непорушності кордонів і на роль міжнародних санкцій щодо Москви.
Китай як і Україна часто посилаються на Статут ООН, але в той час, як українська формула підкреслює, що це означає «відновлення територіальної цілісності України» і «виведення російських військ», то китайські позиції, хоч і виносять у перший пункт вимогу «пошани до суверенітету всіх країн», проте ніяк не згадують про російську окупацію.
Китайський документ говорить про необхідність «припинення бойових дій» і про «відновлення мирних переговорів», повністю уникаючи того, що Україна називає потребою «справедливості», «відшкодування збитків завданих війною», а також «гарантій безпеки» для України.
Натяки проти НАТО і невдоволеність санкціями
Натомість Китай виокремлює те, що названо необхідністю «відмови від ментальності Холодної війни» і подано як проблему «розширення військових блоків» та «переслідування своїх безпекових інтересів за рахунок інших».
Ті застереження Пекіна збігаються з позицією Москви, яка виправдовує свій напад на Україну і намагання змінити кордони, загарбавши українських території, тим, що українці, буцімто, загрожують Росії можливим вступом в НАТО.
Пекін як і Москва вважає великою проблемою те, що і в Росії, і в Китаї називають «односторонніми санкціями», натякаючи на міжнародні санкції проти Росії, запроваджені США, ЄС та іншими країнами поза рамками ООН, де росіяни мають право вето й можливість блокувати будь-які невигідні Москві рішення.
Китайські позиції вказують на зацікавленість Пекіна в «збереженні стабільності промислових і постачальних ланцюгів», щоб уникнути негативного впливу «кризи… на відновлення світової економіки».