Захід має перейти від санкцій до виплати репарацій із конфіскованих активів Росії – експерт

Західні країни мають перейти від режиму санкцій до примусової виплати репарацій Росією Україні з резервів активів російського Центробанку, заморожених на Заході. На цьому наголосили експерти під час вебінару U.S.-Ukraine Foundation, присвяченого виплатам репарацій Україні за шкоду заподіяну війною.

Раніше, на початку 2023 року, юридична служба Єврокомісії вказувала, що заморожені на Заході російські гроші не можна експропріювати, а свого часу основну суму та відсотки потрібно буде повернути Росії.

На думку юриста і професора історії в Університеті Вірджинії у США Філіпа Зелікова, який брав участь у вебінарі, проти заморожених російських грошей можна використати державні контрзаходи, які б призупинили зобов’язання країн поважати російські активи.

“Застосування контрзаходів порушує звичайні зобов’язання, що викликано поганою поведінкою інших країн. Є обов’язок поважати російську власність, тож взяти її під санкційний режим було б порушенням міжнародного права. Ви повинні в цьому разі сказати: “Так, але ж ми маємо порушувати міжнародне право щодо Росії, тому що Росія першою порушила міжнародне право”, – говорить Філіп Зеліков.

За словами Зелікова, країни ЄС залишаються у парадигмі санкцій, замість того щоб аналізувати можливість вжити контрзаходи: “В парадигмі санкцій їхні заяви технічно правильні. Але щоб діяти проти російських активів, потрібно заявити, що ми виходимо за межі санкцій і перейти до контрзаходів, відповідно до яких призупинити наші зобов’язання поважати російські активи”.

За оцінкою робочої групи ЄС, яка аналізувала можливість розпорядження російськими активами в Європі, Євросоюз поки не знайшов законного механізму для конфіскації заморожених російських активів, сукупна вартість яких становить понад 300 мільярдів євро. У червні 2023 ця робоча група зазначала, що “немає надійного правового механізму, який дає змогу конфіскувати заморожені або іммобілізовані активи лише на тій підставі, що вони підпадають під санкції Євросоюзу”.

Кремль заявляв, що якщо в ЄС та інших країнах вирішать використовувати заморожені російські активи для підтримки України, то Москва розцінюватиме цей крок як пряму крадіжку. Путін назвав пропозиції ЄС порушенням правил та норм міжнародної торгівлі.

“Ніхто не стверджував, що юридично ми не можемо вживати державні контрзаходи. Це не обговорюють. У політичному плані окремі держави не бажають вживати контрзаходи з різних політичних причин”, – говорить аналітик. На його думку, йдеться про те, що країни побоюються порушувати зобов’язання перед Росією, через ризик того, що Кремль робитиме кроки у відповідь проти їхніх компаній і бізнес-діяльності.

Юрист-консульт з організації Razom for Ukraine Юлія Зіскіна наголошує на тому, що репарації відповідають правовій основі принципу відповідальності держав. За її словами контрзаходи кодифіковані статтями Комісії міжнародного права ООН щодо відповідальності держав.

За словами Зіскіної, для контрзаходів не потрібно погодження із Росією. “Сьогодні, коли виповнюється 540 днів після повномасштабного вторгнення, стало цілком зрозуміло, що Росія не збирається припиняти війну, тим більше відшкодовувати Україні за ту шкоду, яку вона завдала. Згода Росії не потрібна... Насправді не було б контрзаходів, якби країна проти якої їх вживають, погоджувалась би на це”.

Навіть якщо Росія судитиметься із країнами, які передали б Україні заморожені ресурси, шансів виграти ці справи у Росії мало, вважає Зіскіна: “Важливо пам’ятати, що активи, які держави конфіскують в межах своєї юрисдикції, ці країни використовуватимуть не для власного збагачення, а щоб компенсувати жертвам, яким Росія вже юридично винна. Тому навіть якщо Росія подасть до суду, я не бачу сценарію, в якому вона могла б виграти”.

Як раніше повідомляв Голос Америки, міністерка фінансів США Дженет Єллен в червні заявила, що США та союзники заморозили російські активи і вони мають залишатись замороженими до того, як Росія заплатить за шкоду, якої вона заподіяла Україні. Єллен наголосила на важливості тісної координації задля створення міжнародного механізму репарацій для України з міжнародними союзниками та партнерами, адже, за її словами, "більшість іммобілізованих суверенних активів Росії не знаходяться в Сполучених Штатах".

За словами Зелікова, Україна відчуває значний економічний тиск, в тому числі через неможливість знайти способи експорту українського врожаю. Він наголошує, що економічний тиск зросте із наближенням зими. “Поєднання фінансового тиску, той факт, що Росія вперто продовжує війну, фактично розширюючи її, зараз перерізаючи морські шляхи в Чорному морі та атакуючи всі ці цілі в Україні. Я думаю, що всі ці фактори створять можливість зробити ще один великий поштовх для переходу від санкцій до контрзаходів”, – додає експерт.

Дивіться також: Росія більше не "бензоколонка світу"? – Експерти про нафту та рубль. Відео

Росія більше не "бензоколонка світу"? – Експерти про нафту та рубль. Відео