ЄС хоче «пауз і гуманітарних коридорів» в Газі й наголошує, що бої там відрізняються від російської війни в Україні

Чільний представник Європейського Союзу заявив, що організація пильно стежить за становищем в Смузі Газа, але при цьому жодним чином не відволікається від допомоги Україні в її обороні від російської агресії.

Жозеп Борель, який відповідає за питання зовнішні політики й безпеки ЄС, сказав на зібранні міністрів закордонних справ європейських держав 13 листопада, що 27 країн організації узгодили заклики до «пауз і гуманітарних коридорів» під час бойових дій Ізраїлю проти організації Хамас в смузі Газа.

Він зауважив, що країни Євросоюзу засуджують Хамас за використання цивільних людей та лікарень у якості «щитів» і закликають Ізраїль «виявити якнайбільшу стриманість, щоб берегти життя цивільних».

«Не забувайте про Україну. Бойові дії тривають. Київ зазнав бомбардування. Росія атакувала цивільне судно в Чорноморському коридорі, через який експортують збіжжя. Наша допомога збільшується. Я вам можу сказати, що вона сягла 27 мільярдів на військову допомогу. Це найбільша за всі часи цифра. Ми далі навчаємо українських солдатів. Ми надалі підтримуємо Україну», - наголосив Жозеп Борель.

"Не забувайте про Україну", – Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із зовнішньої політики. Відео

Відповідаючи на запитання журналістів, Борель підкреслив, що сутність «конфліктів» на Близькому сході та в Україні «зовсім різна», і що це треба мати на увазі, оцінюючи докори про подвійні стандарти на адресу ЄС.

Інші представники також говорили, що в умовах загострення на Близькому Сході міжнародна спільнота має збільшити підтримку України.

«Путін зарано радіє з огляду на загострення становища в світі, бо ми і далі допомагатимемо Україні. Ми не лише збережемо підтримку, але й збільшуватимемо її, зокрема від Німеччини. Йдеться не лише про допомогу на цю зиму, коли російський президент знову сподівається виграти на труднощах людей під час холодної війни. Наступного року наша допомога значно збільшиться», - підкреслила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

Але її литовський колега Ґабріеліус Ландсбергіс застеріг, що підтримка України може бути недостатньою і сказав, що політичні розходження зокрема у США та затягування ЄС з певними рішеннями про військову допомогу Україні викликають стурбованість.

«Може настати день, коли українці не зможуть воювати, бо ми не зможемо забезпечити їх озброєнням. Таким чином ми сприяли б перемозі Путіна. Нам треба бути чіткими: середини тут нема, на жаль, нема сірої зони, нема дерева, чи каменя, за який можна було б сховатися», - наполягав Ландсберґіс журналістам.

Він також заявив, що розмови про припинення вогню в Україні сприяють російським загарбанням.

14 листопада на нараду зберуться міністри оборони ЄС, які зокрема обговорюватимуть виконання планів постачання Україні мільйона боєприпасів упродовж року.

Євросоюз також працює над затвердженням обіцяних багатомільйонних програм військової допомоги Україні, які затримуються зокрема через заперечення Угорщини, де прем’єр-міністр Віктор Орбан заявляє про бажання домовлятися з Москвою.