Посли держав Європейського Союзу 5 грудня почали роботу над текстами документів, що будуть винесені на саміт глав держав та урядів 14-15 грудня і зокрема рішення про те, чи розпочинати переговорний процес про вступ України у ЄС.
Початок переговорів був би черговим кроком на шляху української євроінтеграції після того, як у червні минулого року Україна отримала статус кандидата на членство.
Агенція Reuters повідомляє, що в одному з перших варіантів заготовлених текстів сказано: «Європейська рада вирішує почати переговори про вступ з Україною і Молдовою».
В тому проєкті також йшлося, що Грузія отримає статус кандидат в ЄС «за умови виконання низки передумов».
Щодо Боснії Герцеговини рішення може полягати в оголошенні, що «ЄС готовий почати переговори про вступ, коли буде досягнутий потрібний рівень виконання критеріїв щодо членства».
Reuters цитує неназваного європейського дипломата, який сказав, що узгодження змісту проєктів документів відбувається «дуже, дуже важко».
Угорські заперечення
Відкрито проти рекомендації Єврокомісії почати переговори про членство України в ЄС досі виступив лише керівник Угорщини Віктор Орбан.
Угорський прем’єр-міністр надіслав до Європейської ради в Брюсселі листа з вимогою змінити порядок денний саміту і зняти питання членства України.
Він стверджує, що українці не готові, і що сам Євросоюз не може прийняти Україну, хоча переговори про членство були б лише частиною ймовірно кількарічного процесу та не означають гарантії вступу в організацію.
Віктор Орбан також вимагає відмови ЄС від кількарічного плану економічної допомоги Україні на 50 мільярдів євро.
Керівник Угорщини фактично виступає за те, щоб українці припинили захищатися від російської агресії, повторює вимоги Росії, щоб міжнародна спільнота не надавала Україні зброю і віддавна називає міжнародні санкції проти Росії недієвими та шкідливими.
Критикуючи Брюссель, уряд Угорщини також вимагає розмороження європейських дотаційних фондів, затриманих через те, що в ЄС називають угорськими проблемами з верховенством закону, загрозою корупції тощо.
На тлі гострих дискусій і заяв представників Будапешта про виконані європейські вимоги Єврокомісія натякає на готовність виділити принаймні частину дотацій з загальної суми понад 20 мільярдів євро.
Умови Словаччини та Австрії
Певними перешкодами на шляху до зближення України з ЄС можуть бути також позиції інших країн, наприклад Словаччини, де новий уряд Роберта Фіцо заявив про зміну політики щодо України.
Фіцо зокрема оголосив відмову від прямої збройної допомоги Києву на державному рівні і хоче перегляду бюджетного плану ЄС на 2024-2027 роки, яким передбачені 50 мільярдів на допомогу Україні.
Словацький прем’єр-міністр заявляє, що його уряд «підтримує європейську перспективу України та Молдови, але разом з країнами Західних Балкан».
Депутатка Європейського парламенту Віола Фон Крамон, яка багато років працює з українськими питаннями, вважає, що проголошувані Словаччиною умови, подібні до тих, які лунають з Австрії, можуть бути способом перешкоджання євроінтеграції України.
Чільні посадовці Австрії неодноразово заявляли про підтримку України і зокрема про сприяння її євроінтеграції.
Але міністр закордонних справ Австрії Александер Шаленберґ зауважив в інтерв’ю газеті Financial Times у листопаді, що керівникам ЄС «не можна надавати перевагу Україні» у порівнянні з західними балканськими країнами.
Віола Фон Крамон наголосила під час дискусії в лондонському Королівському інституті закордонних справ, що окремі балканські країни перебувають на дуже різних стадіях євроінтеграції і тому назвала проблематичним узалежнення рішень ЄС щодо України з рішенням стосовно Балкан.
Your browser doesn’t support HTML5
Переговори про вступ України до ЄС: чи може це рішення бути схваленим без згоди Угорщини? Відео