На жовтень випадають ключові дати історії Східної Німеччини, де 7 жовтня 1949 року була проголошена Німецька Демократична Республіка (НДР), яка проіснувала до 3 жовтня 1990 року - дня об’єднання з Федеративною Республікою Німеччина (ФРН).
Існування двох Німеччин стало наслідком суперечностей між державами антигітлерівської коаліції - США, Британією і Францією з західного боку та комуністичним СРСР, що контролював східну Німеччину після розгрому нацистської Німеччини в Другій Світовій війні 1945 р.
Були активісти, але більшість здобула свободу пасивно. Це має драматичні наслідки...Ілько-Саша Ковальчук
Попри успішну німецьку інтеграцію у 90-х роках в ФРН і досі постають питання про наслідки комуністичної системи і контролю Москви на сході Німеччини.
Зокрема увагу привертає те, що на деяких східних німецьких землях проявляються певні політичні симпатії, зокрема порівняно висока підтримка екстремістських проросійських партій.
Крайня права партія Альтернатива для Німеччини та крайній лівий Союз Сари Ваґенкнехт домоглися значних успіхів на виборах у вересні 2024 року в східнонімецьких землях Тюрингія, Саксонія і Бранденбург.
Шок свободи?
Народжений у східному Берліні історик Ілько-Саша Ковальчук вважає, що на сучасних суспільно-політичних настроях в східній Німеччині позначилися наслідки різкого перетворення колишньої соціалістичної НДР на демократію з капіталістичною економікою.
Ілько-Саша Ковальчук, який досліджує ті процеси в книзі під назвою “Шок свободи” (Freiheitsschock), вважає, що вони мають значення для майбутнього цілої Німеччини.
Він долучає свій голос до застережень проти ідеалізації НДР разом зі схильністю деяких східних німців, як каже історик, ставати у позу жертв і усуватися від активної особистої відповідальності за захист свободи.
Ілько-Саша Ковальчук відповів на запитання Голосу Америки зокрема про те, чи можна порівнювати політичні процеси на територіях з різним історичним досвідом у Німеччині і в Україні.
Голос Америки - Розкажіть, будь ласка, про своє українські корені. Чи підштовхують вони вас до особливих запитань, коли ви досліджуєте історію Німеччини?
Ілько-Саша Ковальчук - Мій дід Ілько Богдан Ковальчук воював за вільну незалежну Україну з 1919 до 1921 року. За це його засудили до страти, але він був звільнений і опинився за кордоном. Пам’ять про мого дідуся вплинули на формування всього мого життя. Мій батько Богдан Коівальчук став комуністом, але пам’ять його батька була завжди присутньою. Все моє життя з дитинства я був по різному залучений до України, яка завжди була частиною моєї тотожності.
Я звичайно ж відстежував і палко підтримував демократизаційний рух, з обуренням спостерігав за окупацією східної України та Криму злочинним режимом Путіна 2014 року. А з 2022 року після розширення війни, спрямованої на знищення України, я активно і безкомпромісно підтримував її своїми можливостями і можливостями світу. Так звичайно ж роблять не всі, особливо у східній Німеччині, де більшість опинилася на стороні режиму Путіна і проти України.
Голос Америки - Чи можна пробувати порівнювати наслідки поділу Німеччини вздовж кордонів НДР з наслідками різних історичних досвідів заходу України, який був під панування Австро-Угорщини і Польщі та сходу України, який довше був під пануванням російської імперії та СРСР?
Ілько-Саша Ковальчук - Ні! Тому що багато людей після 1990 року особливо на сході Німеччини більше не пам’ятають розділу Німеччини на окупаційні зони інших держав, так само як багато не пам'ятали про розділ і до 1990 року.
Гітлерівсько-Сталінський пакт, розділ Польщі, окупація держав Балтії і зміни кордоні України завжди супроводжувалися боротьбою за встановлення національних кордонів. Суспільства зрештою стали вільними 1989-1992 р.
В НДР до революції свободи була залучена лише невелика частина. Були активісти, але більшість здобула свободу пасивно. Це має драматичні наслідки до сьогоднішнього дня.
Голос Америки - Багато українців хочуть, щоб східні українські землі і Крим були визволені від російської окупації і інтегровані в єдину Україну. Що досвід возз'єднання Німеччини вказує на пріоритети успішної інтеграції?
Ілько-Саша Ковальчук - Це неможливо порівнювати. Розділ Німеччини був наслідком вторгнення Гітлера у майже всі країни Європи.
До речі, в Німеччині дуже мало відомо, що найбільше від того потерпіли Білорусь і Україна. В Німеччині більшість людей вважають, що більше за всіх інших постраждала Росія.
Возз'єднання Німеччини було порівняно гармонійним процесом. Наприклад для Північної Кореї колись це буде зовсім інакше.
Що стосується України, то коли Російська Федерація виведе свої війська з територій, які зараз окуповані, туди повернуться мільйони людей, які втекли.
Що буде з колаборантами? Я можу лише сподіватися, що діятимуть принципи верховенства закону і демократії - покарання винних, поблажливість щодо тих, хто просто хотів вижити. Це буде важко, але для відновлення потрібна м’якість і терпимість.
Важливо, щоб суворо покарні були ті в Росії, хто несе політичну і військову відповідальність, а не дрібні пристосуванці і боягузи.
Голос Америки - Чи є вивчення історії найкращим способом протидії екстремізму і популізму?
Ілько-Саша Ковальчук - На жаль, уроки історії є лише маленьким інструментом демократії і свободи.
Ми бачимо в Росії, що історична політика може використовуватися як зброя. Путін бреше і дає можливість іншим брехати про історію, щоб панувати над сучасністю і контролювати майбутнє.
В умовах свободи ми вимушені враховувати й обговорювати плюралістичне бачення історії. Однобокого, одновимірного бачення історії не повинно бути.
В мирні часи свобода і демократія показують свою міцність, поводячись з опонентами у такий спосіб, якого вони хочуть у поводженні з собою.
Діалог неможливий лише з тими і повну силу держави повинні відчути лише ті, хто хоче зруйнувати демократію і свободу.
Дивіться також: Чи можуть бути залагоджені всі польсько-українські розбіжності?