Донбас – оплот опозиції. Як свідчать соціологічні опитування, найменшою підтримкою чинна українська влада користується у південно-східних регіонах України, передовсім на Донбасі. У зв’язку з цим Центр досліджень політичних цінностей запитав у експертів – які перспективи Донбасу за нинішньої влади?
Як наголошує більшість аналітиків, поразка на виборах Віктора Януковича означала поразку “донецького” проекту України. А відтак “донецькі” еволюціонуватимуть у малочисельну групу політичних маргіналів – як сказав один з учасників “круглого столу”, Донецьк повернеться у свої власні межі, шагренева шкіра його політичного впливу стиснеться назад до меж регіону.
Втім, самі представники опозиції з такою оцінкою не згодні.
“Занадто рано ми списуємо Донбас як достатньо впливового політичного гравця…”,
каже один з лідерів Партії регіонів Валерій Коновалюк. Він твердить, що в Україні економічний спад, прихований дефіцит бюджету сягає 14 мільярдів гривень, і прогнозує на осінь кризу, яка змінить симпатії виборців на користь опозиції. Коновалюк пророкує:
“Кардинальна зміна ситуації прийде восени зі сходу.”
Щоб зберегти політичний вплив, Партія регіонів повинна перетворитися з донецької на загальноукраїнську, як зазначає інший опозиціонер, голова новоствореної Партії державного нейтралітету України Володимир Зубанов:
“Партія регіонів надалі буде залишатися регіональною партією, яка має серйозний вплив тільки на Донеччині і частково на Луганщині. І якщо регіони не побудують партію загальнонаціональну, вони не вірішать проблем Донеччини ніколи.”
Навдачі донецької еліти, яка не змогла свою економічну могутність трансформувати на політичний вплив, пов'язані з відсутністю сильного лідера, як вважає політолог Володимир Полохало:
“Донецький регіон був економічним локомотивом, буде економічним локомотивом, але він не зміг стати політичним локомотивом, політичним потягом, можливо, тому, що не віднайшов ефективного, сучасного машиніста...”
А інший експерт, Михайло Погребинський, каже, що не бачить у донецької еліти перспектив в українській політиці – мовляв, бракує “донецьким” опозиційного запалу. От і Борис Колесников, звільнений у вівторок з СІЗО, прилетівши на Донбас, замість зорганізувати мітинг ліг в реанімацію:
“Слабка виявилась еліта, вона більше дбає про свою безпеку, ніж про політичне представництво.”
Самі ж представники цієї еліти на звільненого Колесникова дивляться як на прапор опозиції. Валерій Коновалюк заявив журналістам по закінченні “круглого столу”:
“Звільнення Бориса Колесникова – це знакова подія. Я впевнений, що мільйони людей, які вірили в його невинність, переконалися в цьому остаточно.”
У тому, що Колесников стане новим лідером “донецьких” тільки через те, що сидів у СІЗО, аналітики висловлюють сумнів. Володимир Полохало:
“Він ніколи не може стати конкурентом Януковича. Скоріше Валерій Коновалюк має шанси стати, ніж пан Колесников.”
Політолог не вважає те, що Колесникова відпустили з тюрми під підписку про невиїзд, перемогою “донецьких” і поразкою влади:
“Це не поразка, а незначний тактичний програш. Поразка це коли виграє опозиція. Навряд чи опозиція виграє від цього, крім легкого піару. Адже Колесников ще не виправданий судом. Поразка буде, коли суд визнає Колесникова невинним.”