Екс-посли США коментують події в Україні

повне iнтерв`ю посла Мiллера мовою оригiналу
повне iнтерв`ю посла Пайфера мовою оригiналу

За роки незалежності усі п`ять послiв США, що вже вiдбули службу в Українi, стали лобістами її iнтересiв при поверненні до Вашингтона. Особливо активними є посли Вільям Ґрін Міллер та Стівен Пайфер, яких ми днями запросили до нашої студії, що поговорити про ситуацію в Україні.

Посол Міллер згадав, що коли він прибув в Україну, дві принципові проблеми стояли на порядку денному. Перша - чи зможе Україна вистояти як незалежна держава і друга - питання ядерного арсеналу України. З того часу, підкреслив вiн, ситуація в Україні кардинально змінилась, але новий посол стоїть перед не менш складними проблемами. Перш за все, вважає Віллям Міллер, новий посол стикнеться з ситуацією невизначеності у зв`язку з нездатнiстю помаранчевих домовитись мiж собою та тривалою відсутністю уряду після трьох місяців переговорів:

«Я думаю, це погляд бiльшостi друзів України -- не лише американців, що помаранчева революція була поворотним i доленосним моментом для України -- це був момент істини. Це означало, що люди підтримали на Майдані тих, кому вони хотіли доручити керівництво країною. І я пам’ятаю і воно досі звучить мені у вухах - Ющенко, Юлія, Мороз. І ця коаліція справді відображає широкий спектр думок в Україні з точки зору практичного досвіду, економічних поглядів, ідеології. І це широкий консенсус і це надзвичайно мати міст між тими, хто вірить у ринкову економіку і соціалізм і в усе, що між цими двома поняттями. Але головним питанням помаранчевої революції було мати уряд, якому народ може довiрити, уряд, який некорумпований, який дбає про народ, який безкорисно служить народу – i народ бачив якраз в особi Вiктора Ющенка, мого дуже доброго друга, людину, яка заради блага народу навiть була готова пожертвувати власним життям».

Міллер додав, що те, що сталося в роки після революції - це велике розчарування. Розчарування для багатьох українців, розчарування неспроможнiстю нової влади реалізувати ідеали помаранчевої революції.

Коментуючи умови, в яких свою роботу розпочинає новий американський посол, Міллер сказав, що Вільям Тейлор матиме справу з дилемою, що помаранчева революція не зреалізована, лідери не можуть домовитись між собою, і майбутнє не визначене. Питання Криму, тиску з боку Росії, ненизначенiсть газових угод і багато інших невирішених проблем, які повинен вирішувати уряд, не вирішують, бо уряду немає. За словами колишнього посла, ситуація дуже складна, але позицiя Тейлора, його власна, як також багатьох американцiв, яким не байдужа Україна - це допомогти, наскільки це можливо.

Вільям Міллер також переконаний, що саме помаранчева коаліція найкраще представляла б ті ідеї, за які люди боролись під час помаранчевої революції. Вiн при цьому додав, що не треба забувати, що їхніми опонентами, зрештою, були саме блакитні:

«Звичайно компроміс можливий, але він мусить бути таким, в якому принципи помаранчевої революції були акуратно враховані, як також повиннi бути врахованi погляди на те, яка система влади була передбачена учасниками революцiї. Поки що за останні три місяці ті, хто виступали за помаранчево-блакитну коаліцію, були у значній меншості, це була маленька група, яка лобіювала цю ідею, в головному заради того, щоб лідери та люди з помаранчевого блоку не отримали владу».

З позицією того, що будь-яке відтягування вирішення питання про коаліцію та уряд б’є по Україні підтримує і посол Стівен Пайфер. Він вважає, що процес переговорів між партіями є нормальним і позитивним процесом, i що Україна у цьому плані не є унікальною. У будь-якій розвиненій демократії відбуваються подібні процеси, каже вiн. Але водночас він висловлює занепокоєння, що переговори щодо створення коаліції значно затягнулись:

«Я також почав турбуватись тим, що процес повинен завершитись у певний момент. З цим не можна більше чекати. I поки партії ведуть переговори, вони повинні продемонструвати готовність йти на компроміс, політичну зрiлiсть та мудрість. Бо ми вже бачимо наслідки того, що досі немає коаліції та уряду. Один з наслідків – президент Буш не буде в Українi наступного тижня. Також такі питання, як привабити інвесторів в Україну, відсутність уряду, все це б’є по Україні. Інвестори не можуть запитати, якою буде полiтика уряду щодо інвестиційного клімату, якщо вони не знають, яким буде уряд. Питання Світової організація торгівлі – необхідно мати діючий уряд, який би спонукав Верховну Раду ухвалити ті вісім чи дев’ять законів, який приведуть торговельний режим України у відповідність стандартiв СОТ. Це зараз не відбувається. І тут є певна конкуренція. Росія рухається у напрямку СОТ і мені здається, Україна хоче стати членом СОТ у цей же час, якщо не перед Росією. Є також енергетичнi питання. Подивимось, що станеться 2 липня, оскiльки уряд каже, що вiн уважає, що ціни не змiняться -- Росія ж стверджує, що ціни зміняться. Україна потребує уряд, який міг би вирішити цю проблему, і в інтересах України було б вирішити це питання перед самітом у Санкт-Петербурзі».

Ще одне питання, яке, на думку посла Пайфера, буде на порядку денному уряду, це питання НАТО. Воно, вважає вiн, вимагає дискусії на всенародному рівні. Згадуючи, як проводились попередні навчання «Сі бриз» в Україні -- коли навіть два російські кораблі брали участь у маневрах -- він каже, що був щиро здивований останніми подіями у Криму. З точки зору Сполучених Штатів, пiдкреслив вiн, членство України у НАТО було б корисним не лише для неї, але для цілого регiону:

«Виглядає на те з погляду США -- і Вашингтон дав чітко зрозуміти -- що бачить інтеграцію України у НАТО і до євроантлантичної спільноти як чинник, який загалом зробить Європу стабільнішою і безпечнiшою. З перспективи Сполучених Штатiв - це в інтересах Європи, це в інтересах Америки і це в інтересах України. Звичайно, з цього приводу ідуть дебати в Україні. Що повинно статись зараз, це що уряд повинен почати пояснювати людям позитиви вступу до НАТО -- ось чому це має сенс з перспективи майбутнього України піти курсом Польщі, Угорщини, Чехії та балканських країн. І така дискусія повинна бути. І про що я турбуюсь, що коли ви дивитесь на деякі протести -- такі, наприклад, як у Криму минулого тижня, здається, що вони протестують проти НАТО, яким воно було у шістдесятих-сімдесятих роках пiд час холодної вiйни. Вони не розуміють, що це зовсім інше НАТО, це НАТО яке співпрацює з Росією. I я вважаю, що уряд повинен це пояснити, що повинна вiдбутися всенародна дискусія, i якщо така дискусія відбудеться, я думаю, що українцi зрозумiли б, що членство в НАТО – це досить розсудливий курс», -- зазначив Стівен Пайфер.