Прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер заявив про свій намір 27 червня подати клопотання королеві про своє звільнення від обов’язків лідера лейбористів та з посади прем’єр-міністра. Тоні Блер заявив про це у виборчому окрузі, звідки колись починалася його політична кар’єра.
Після десяти років на посаді прем’єра та нищівної критики опонентів протягом останнього часу Тоні Блер вирішив подати у відставку. Не дивлячись на рекордно низький рівень
підтримки у суспільстві – менше 30%, лідера лейбористів із натхненням та оваціями зустріли його однопартійці з невеликого містечка на Півночі Великобританії. Перед ними Блер і зробив свою заяву:
“Тут почалася моя політична історія і тут вона повинна завершитися. Сьогодні я оголошую про своє рішення піти у відставку з позиції лідера Лейбористської партії. Партія мусить обрати нового лідера. 27-го червня я направлю відповідне клопотання про відставку Королеві Великобританії”.
Обраного на посаду прем’єра у 1997-го року, Блера ніколи не сприймали однозначно. Деякі його кроки викликали глибоку повагу нації, а деякі навпаки – гостру критику. Завдяки його зусиллям Лейбористська партія трансформувалася, він посприяв врегулюванню так званого північноірландського питання і одночасно втягнув Британію у війни в Афганістані та Іраку. Сам Блер позитивно оцінює зміни, що сталися за час його урядування.
Напевне найбільше критикували Блера за його кроки у зовнішній політиці і підіграванні Америці. За ним навіть закріпилося прізвисько – ручний песик Буша. Проте і британський і американські лідери впевнені, що саме завдяки їхньому партнерству їм вдалося ефективно боротися з тероризмом у світі. Джордж Буш зазначив:
“Британія та Америка – давні союзники, а прем’єр-міністр і я – справжні друзі”.
З цими двома дружніми політиками траплялися і спільні курйози. Як наприклад під час саміту Великої вісімки у Москві Буш звернувся до глави британського уряду “Йо Блер” і дуже неформально прокоментував деякі питання, що обговорювали на зустрічі – не помітивши при цьому, що мікрофон залишався включеним.
За парламентською традицією Великобританії, лідер партії, що отримала більшість у парламенті стає прем’єр-міністром країни. Вважається, що наступником Блера на посаді стане міністр фінансів – Гордон Браун. Його кандидатуру підтримує більше ніж половина лейбористів у парламенті, а Тоні Блер назвав його своїм бажаним наступником.
