В Україні прозвучали сенсаційні заяви про можливість замаху на опозиційних лідерів. Їх озвучив керівник управління Секретаріату Президента, що опікується проблемами правоохоронних органів, Валерій Гелетей. Детальніше про це у розмові Христиди Демиденко із київською кореспонденткою Вікторією Сюмар.
ХД: Вікторіє, звідки надійшла така інформація?
ВС: Пан Гелетей каже, що в нього є записи, які свідчать про те, що в Україні можуть відбутися замахи на відомих політиків, а також низка інших подій, які мають на меті дестабілізувати ситуацію в країні.
Валерій Гелетей на прес-конференції у Секретаріаті Президента повідомив про те, що в нього є інформація про замах на Юлію Тимошенко, Юрія Луценка, а також сценарій провокацій щодо Віктора Балоги. У цих записах зазначено прізвища та посади державних посадовців, відповідальних за зазначені дії, які працюють із Коаліцією національної єдності. Він каже, що насправді ця група є представниками криміналітету, тісно пов’язаного із політиками.
ХД: Як відреагували представники коаліції та опозиції на інфорамцію про можливість замахів?
ВС: Реакція обох сторін була діаметрально протилежною. Юлія Тимошенко вже давно заявляла, що їй відомо про підготовку замаху на неї, відтак вона довіряє тому, про що говорив Гелетей.
Коаліція дуже швидко спростувала всі ці заяви. Ганна Герман сказала, що це справді низькопробна провокація, яка має на меті лише загострити політичну ситуацію в Україні.
ХД: Вікторіє, чи продовжувала сьогодні працювати робоча група з підговтоки позачергових виборів і які результати її роботи?
ВС: Робоча група продовжувала працювати, але процес просувається дуже складно. Учасники переговорів не прислухалися до поради соціалістів, які закликали припинити переговори до узгодження позицій прем’єра та президента.
Група розглядала питання про зміни, які слід внести в українське законодавство, зокрема в закон про вибори. Це доволі серйозний момент, оскільки у новому законі виборчий бар’єр можуть збільшити від 3%, як це є зараз, до 5%. Також депутати мали розглянути законодавчі зміни, які б передбачали реальну дію імперативного мандату, тобто не дозволяли депутатам переходити із однієї фракції в іншу.
