Бейсбол вважають типово американським видом спорту. Люди, які його грають, стверджують, що це навіть цікавіший за поширений у Європі футбол. Однак в Україні до недавного часу бейсбол був малопопулярним та практично невідомим. Змінити цю ситуацію намагається колишній викладач із штату Нью-Йорк українець за походженням Василь Тараско. Цій справі колишній вчитель математики віддав останні півтора десятиліття свого життя. Нещодавно уже 46-й раз він приїхав до України. Довгі роки пан Василь також працював бейсбольним тренером. Вийшовши на пенсію, почав вчити як грати бейсбол українських дітей:
“Ідея така – ми не шукаємо зірок, найкращих спортсменів. Кожна дитина, що має бажання навчитися новій грі, має право брати участь. Я йду прямо до школи, там де я чув, що директор хоче розвивати цей вид спорту. Розповідаю про бейсбол. І якщо є охочі – просто навчаю і допомагаю їм грати. От і все”.
За 16 років Василь Тараско допоміг створити в Україні десятки команд у селах і містах. Киянин Дмитро Мацулєвич колись сам грав у бейсбол, а нині працює тренером. Він одним із перших в країні створив дитячу команду в столичному районі Троєщина. Шкодує, що бейсбол в Україні досі залишається екзотичним видом спорту:
“Це дуже гарна гра для дітей. Бо тут всі рівні. Вона дає можливість незалежно від фізичних даних дитини бути цінним гравцем”.
Розвиток бейсболу в Україні стримує відсутність полів та інвентаря. Тренеру Мацулєвічу довелося їхати за ним аж до Сполучених Штатів:
“Бейсбол – не найдорожчий вид спорту, але спорядження – дороге. Ловушка гарна коштує 80 - 100 доларів. А професійна до 300 доларів”.
Василь Тараско та його Мала ліга намагаються допомогти українським дітям. Він особисто забезпечує інвентарем дитячі будинки, де створюють бейсбольні команди:
“Мала ліга нікому не дає інвентаря. Але я вже роками маю добрі контакти в США, і багато осередків дарують мені добрий вживаний інвентар. Я потихеньку або з собою його привожу, або посилаю до України – допомагаю як можу”.
Допомагало в цьому і американьке посольство в Києві. Бейсболом захоплювалися діти колишнього дипломата – Джона Гербста. Він з дружиною передав сотні комплектів форми вихованцям дитбудинків.
Малій лізі також допомагають два спонсори – компанія з прокату автомобілів –“Hertz” та видавець англомовного журналу “The Ukrainian Observer”.
Василь Тараско стежить і за грою дорослих бейсболістів. Він співпрацює із багатим професійним клубом із Каліфорнії. Відтак не полишає надії знайти для нього в Україні майбутню зірку. Хоча поки що гравці мають мало практики, пояснює тренер національної збірної Олег Бойко. І все ж про одне із досягненнь своїх бейсболістів він охоче згадує:
“Ми у вищому дивізіоні європейського бейсболу посіли десяте місце. Ми отримали три перемоги і перемогли Росію, яка вилетіла з вищого дивізіону”.
Невдачі національної збірної не зупиняють Василя Тараска. Він і надалі готовий їздити українськими школами та інтернатами і допомагати тим, хто вирішить створити у себе дитячу бейбольну команду. А відтак вже планує свою наступну подорож до України.
