Цього тижня відбувся візит Президента Естонії Тоомаса Ільвеса до Сполучених Штатів. У Вашингтоні він зустрівся з Президентом Бушем, міністром оборони Робертом Ґейтсом, конгресменами, журналістами та представниками мозкових центрів. Головна тема зустрічей – загроза з боку кібер-атак. Також Тоомас Ільвес виступив з лекцією в Центрі міжнародних та стратегічних досліджень на тему особливостей та ролі нових членів Європейського Союзу. Але, як не намагався Президент Естонії зосередитися на стосунках своєї країни з Європою, найбільше йому довелося говорити все-таки про Росію та ті самі кібер-атаки.
Новачок ЄС, маленька Естонія, з населенням всього мільйон триста тисяч, багато в чому випереджає інші країни Європи. Вона є одним з лідерів у секторі надання державою послуг громадянам через Інтернет. Загалом, у житті естонців та в естонській економіці всесвітня мережа відіграє велику роль. Через Інтернет здійснюються 95% всіх банківських операцій країни. Очікується, що до початку наступного року, вся територія Естонії буде охоплена Інтернетом завдяки технологіям ваймакс та вай-фай.
Але Естонія стала і першою жертвою масованих кібер-атак на урядові веб-сайти. Це сталося після того, як пам’ятник радянському солдатові був пересунутий з центру Таллінна до військового цвинтаря. Які висновки зробили естонці? Ні, менше користуватися Інтернетом вони не збираються.
Як зазначив естонський президент: “Найбільша перевага комп’ютерних технологій полягає в тому, що комп’ютери не беруть хабарів. Що стосується захисту від кібер-атак, то він не обов’язково має бути технологічним. Насамперед, захист мусить бути юридичними. У США це злочин – робити те, що було зроблено проти Естонії. У Сполучених Штатах існує щонайменше 11 законів проти кібер-злочинів. У нас є лише один, так само як і в Британії та Франції. І ці закони досить слабкі. Ми маємо розробити юридичні засади в рамках ЄС та НАТО, які б дозволяли розслідування цих міждержавних злочинів”.
Що стосується відносин з Росією, то на думку Тоомаса Ільвеса, від естонців тут мало що залежить:
“Що ми можемо зробити в наших стосунках з країною, в якій немає свободи думки, свободи преси, вільних та справедливих виборів? Що ми можемо з цим робити? Не так вже й багато”.
Втім, не виключено, що стосунки між Естонією та Росією набудуть зовсім іншого забарвлення. Наразі розглядається можливість проведення газопроводу з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря через територіальні води Естонії.
Тоомас Ільвес: “Нас попросили зробити дослідження щодо впливу газопроводу на навколишнє середовище Естонії. Ми його будемо робити дуже ретельно, бо маємо на це три роки. Ми не зробимо цього за два місяці, як комусь би хотілося”.
Загалом президент зауважив, що перед початком запровадження проекту, зацікавлені в ньому сторони не дуже вже й консультувалися з балтійськими країнами, через територіальні води яких проходитиме газопровід. Це, на думку Тоомаса Ільвеса, завдало шкоди не лише ставленню цих країн до Росії, але і до Німеччини, яка цього року головує в ЄС.
