Між Україною та Грузією відкриють нову поромну лінію

У Керчі будують новий поромний комплекс, який почне функціонувати у вересні. Про це повідомив президент національної судноплавної компанії “Укрферрі”, яка веде будівництво, Олександр Курлянд. За його словами, порівняно з існуючим поромним сполученням Іллічівськ-Поті, нова лінія Керч-Поті скоротить маршрут між Україною і Грузією на півтисячі кілометрів. Перевагою проекту є і те, що Україна зможе зберегти лідерські позиції на чорноморських поромних лініях. Адже прямим конкурентом діючій переправі Іллічівськ-Поті віднедавна стала російська лінія порт Кавказ-Поті, яка відкрилась у березні 2007-го і нарощує обсяги перевезень.

Як прогнозує керівництво “Укрферрі”, старт нового поромного терміналу в Керчі дасть змогу додатково перевозити до півмільйона тонн вантажів. При цьому щорічні відрахування до бюджету зростуть більш як на мільйон гривень – що суттєво для розвитку економіки міста Керч і регіону.

Лінія Керч-Поті дасть також новий імпульс для співробітництва країн ГУАМ. Адже поромні маршрути – це головні транспортні артерії в об’єднанні чотирьох країн – Грузії, України, Азербайджану та Молдови. Як наголошує директор політичного департаменту Міністерства закордонних справ України Олександр Цвєтков, недавній саміт ГУАМ, що відбувся у червні в Баку, проходив під гаслом “ГУАМ: поєднуючи континенти”:

“У цьому, можливо, сенс всього об’єднання. Це транспортні, торговельні коридори. Тобто в умовах глобалізації, знаходячись між динамічним розвитком азіатських гігантів з одного боку, а з іншого – інтегрованою структурою, якою є ЄС, наші країни стають органічним містком між цими двома полюсами. І налагодження зв’язків, транспортних коридорів – це головна мета практичної діяльності організації”.

Сьогодні експерти дають дуже позитивні прогнози щодо розвитку економічної співпраці країн ГУАМ. Торговий оборот між Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою зростає – з 2001-го року він збільшився в чотири рази і сягнув понад півтора мільярда доларів. При цьому, що важливо для України, у торгівлі з країнами ГУАМ вона зберігає позитивне сальдо (тоді як з Росією та СНД торгове сальдо, тобто співвідношення експорту й імпорту у зовнішньоторговельному балансі країни є від’ємним).

Проте, як каже заступник міністра економіки України Наталя Бойцун, щоб вивести співпрацю в рамках ГУАМ на новий рівень, потрібні великі спільні проекти:

“На жаль, зараз таких великих проектів не вистачає. Здебільшого торговельна ситуація визначається короткочасними нагальними потребами. Тож у майбутньому увага приділятимуть насамперед повномасштабним міжкраїнним проектам”.

Як каже пані Бойцун, основна перешкода – те, що країни ГУАМ не володіють достатніми власними інвестиційними ресурсами, аби створювати великі проекти лише на основі міжкраїнного обміну. Наразі найбільш значущий обсяг інвестицій існує між Молдовою і Україною, він складає всього 30 мільйонів доларів – цифра більш ніж скромна. Звідси завдання номер один для країн ГУАМ – залучити під свої проекти іноземні інвестиції.

Що ж до проекту Керч-Поті, то будівництво нового поромного терміналу компанія “Укрферрі” фінансувала з власних коштів із залученням кредитних ресурсів. Загальний обсяг вкладених інвестицій, за даними керівництва, сягнув 25 мільйонів гривень.

Нагадаємо: судноплавна компанія “Укрферрі”, створена 1995-го року, має статус національного перевізника. Компанія володіє залізничними поромами “Герої Плевни” та “Герої Шипки”, а також транспортно-пасажирськими поромами “Каледонія” і “Південна Пальміра”. Експлуатує лінії з Іллічівська та Одеси до Болгарії, Грузії, Туреччини.