Світовий банк, який створено за участі 180 країн і штаб-квартира якого у Вашингтоні, є найбільшою світовою організацією, що бореться з бідністю. Але останнім часом навколо нього вирують скандали і навіть президент банку залишив свій пост під тиском працівників банку та громадськості. Сьогодні банк критикують з усіх сторін, називаючи його політику на ниві боротьби з бідністю та корупцією не надто ефективною.
Антиглобалісти вже давно не залишають Світовий банк у спокої, називаючи його агентом капіталізму, знаряддям в руках великих корпорацій. Заснований наприкінці Другої світової війни, Світовий банк виділяє приблизно 20 мільярдів доларів щороку для країн, що розвиваються. На сьогодні це найбільший донор Африки. Зараз банк перетворився на величезну організацію, в якій працює 10 тисяч працівників. Критики говорять, що банк втратив свій фокус, він занадто великий і намагається зробити занадто багато.
Колишній керівник відділу банку в Центральній Азії Денніс де Трей зазначає: “Нічого поганого з Банком не станеться, якщо скоротити кількість його працівників на 40%. Банк просто занадто великий. І поки він такий великий, він завжди знаходитиме шляхи, щоб наймати всіх цих людей”.
Банк критикують за його млявість у боротьбі з корупцією і підтримці сумнівних лідерів деяких країн. Хоча саме з цим обіцяв боротися попередній президент банку.
Професор нью-йоркського університету Вільям Істерлі зауважує: “Допомога банку, що надійшла найбільш корупційним країнам фактично збільшилася протягом періоду, в який звучало найбільше риторики про боротьбу з корупцією. Виходить, що Світовий банк говорить одне, а робить протилежне”.
Деякі незалежні експерти твердять, що 44 країни, які позичають у Банку – є надзвичайно корумпованими. А деяким країнам з середнім рівнем розвитку, таким наприклад, як Китай, потрібно взагалі припинити надавати допомогу.
Роберт Зеллік, який замінив на посаді президента Світового банку Пола Фульфовица, поставив перед банком завдання більш чітко сформулювати свою місію і повернути довіру клієнтів і працівників банку, а також збільшити надходження від багатих країн.
