За даними організації “Транспаренсі інтернешнл”, шість із десяти країн постачальників енергоносіїв до США є одними з найбільш корумпованих країн у світі. Лідери цих країн, переважно диктатори, користуються доходами від продажу природних ресурсів країн, водночас їхні громадяни живуть за межею бідності. У сучасному світі, де все більше зростає потреба в енергії, енергоносії перетворюються на золото, за допомогою якого корумповані лідери купують собі не лише владу, але й сприйняття у цивілізованому світі. Яким чином боротися з цими проблемами намагалися з’ясувати цього тижня учасники слухань у Конгресі, проведених Комісією з питань безпеки та співробітництва у Європі.
За даними експертів, які виступали на слуханнях, три країни Центральної Азії – одні з головних постачальників енергоресурсів: Казахстан, Туркменістан та Узбекистан є найбільш корумпованими країнами у світі. Така ситуація створює проблему енергетичної безпеки для тих країн, які є залежними від енергоресурсів, серед яких звичайно США – один з найбільших у світі споживачів енергії.
Голова слухань конгресмен Елсі Гестінґс визнав, що залежність від енергоресурсів може вплинути, а інколи навіть змінити зовнішню політику США:
“Сполучені Штати не можуть мати енергетичної безпеки без глобальної енергетичної безпеки. Нафта це те, що нас об’єднує, але це може водночас нас роз’єднати. Подумайте, які б важелі впливу ми мали для розвитку демократії і громадянського суспільства, якби не були залежними від постачання енергоносіїв з цих країн”.
Росія, на думку регіонального аналітика Радіо “Свобода” Романа Купчинського, дуже вміло використовує свої переваги, як багатої на енергоносії країни. За відсутності законодавства, яке б могло відслідковувати корупційну діяльність на енергетичному ринку, російські компанії мають розв’язані руки:
“Така відсутність прозорості допомогла Росії здобути контроль над енергетичним ринком Центральної Азії, над цілим сектором, і є ключовим в утриманні західних країн подалі від Центральної Азії та регіонального енергетичного ринку. Для лідерів цих країн вигідніше мати справу з керівниками російських кампаній і домовлятись про “відкат”, ніж підписувати контракти з американськими кампаніями, яким закон забороняє це робити”.
За словами Купчинського, було б наївно думати, що Росія робить це з метою отримання прибутків. Головне завдання для Росії, на його думку, не дати можливості Західній Європі налагодити альтернативні поставки енергоносіїв і використовувати їх як політичну зброю. У цьому контексті експерт навів приклад України, яка потрапила у залежність від таких поставок:
“Росія звичайно грає гру, намагаючись розділити країни, і вона буде продовжувати це робити не залежно від того, залишатиметься Путін при владі, чи покине посаду. Це не робить великої різниці”.
На думку експертів, один із шляхів вирішення проблеми відсутності прозорості є запровадження у країнах ОБСЄ спеціальних норм, які б обмежували подібну корупційну бізнес-практику. Але, на думку конгресмена Елсі Гестінґса, зробити це буде нелегко:
“Запровадження, наприклад, в дію норм подібних до Акту про корупційну діяльність буде вимагати консенсусу серед країн членів ОБСЄ. Росія є одним з потужних гравців в ОБСЄ, яка швидше за все ніколи на це не погодиться. Тож у мене виникає запитання, яким чином ми можемо досягти прозорості у відносинах з країнами, які не хочуть прозорих правил гри”.
Експерти також нагадали, що більшість компаній, які отримують надприбутки від поставок енергії, зберігають свої кошти у західних банках. На їхню думку, накладення зобов’язань на банки ділитись цією інформацією могло б зрушити справу з мертвої точки. І все ж найбільш ефективним, зауважують експерти, є зменшення використання традиційних енергоносіїв. Усі присутні зійшлись на тому, що фахівці повинні активніше шукати альтернативні джерела енергії.
