Піар-хід, виборча технологія чи мудра ідея? В Україні обговорюють пропозицію Юлії Тимошенко щодо проведення, разом із виборами 30 вересня, конституційного референдуму.
Засади нової Конституції має визначити народ. Для цього Юлія Тимошенко пропонує 30 вересня, одночасно з виборами, провести референдум. Громадянам мають поставити дев’ять запитань і серед них головне: яку форму правління вони хочуть бачити у своїй державі – президентську чи парламентську. Ініціативу “народної” Конституції, вперше озвучену в середині липня, лідерка БЮТ вдруге повторила минулої неділі в ефірі телеканалу “Інтер”. Згідно з її планом, написану “на замовлення народу” Конституцію мають прийняти так само на всенародному референдумі. Для затвердження основного закону можна обійтися і без голосування у Верховній Раді, – переконана Тимошенко.
Обговорюючи ініціативу лідерки БЮТ, дехто з аналітиків вітає ідею запросити народ розрубати Гордіїв вузол, який виявився не під силу політикам. Нова форма правління отримає вищу легітимність, якщо з цього приводу остаточно визначаться громадяни, – каже керівник Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут:
“Юлія Володимирівна озвучила підхід, за яким громадяни мають обрати одне з двох – парламентську або президентську республіку. Щоб це було не ухваленням вже заздалегідь готового однозначного проекту, а щоб люди мали можливість вибору. Це є надзвичайно сильний і перспективний шлях”.
Інші політологи, однак, висловлюють застереження з приводу полярності запропонованих варіантів. Заклик до народу визначитися “або – або” хибний, бо істина може бути десь посередині, – каже професор, науковий директор Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань:
“Позиція Юлії Тимошенко полягає в тому, що має бути чітко визначена відповідальність. Щоб була політична сила, яка чітко відповідає за курс в країні. Тобто або є президент з повноваженнями керівника уряду, або вся влада концентрується в руках парламенту і прем’єр-міністра. Як на мене, таке протиставлення в умовах України не є достатньо оптимальним, тому що у нас жодна політична сила не може монополізувати владу. І все-таки я б схилявся до варіанту, коли у нас є і сильний президент, і прем’єр, який спирається на парламентську більшість, але у варіанті французькому, тобто з сильним президентом. Це змішана модель. Те, що пропонує Юлія Володимирівна, якраз обходить ці змішані моделі”.
Ще інші експерти вбачають у пропозиції Юлії Тимошенко провести конституційний референдум передвиборчу технологію. Як засіб мобілізувати виборців, це сильний хід, – каже керівник Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов:
“Юлії Тимошенко потрібна передвиборча “фішка”. Такою основною ставкою в передвиборчій кампанії 2006-го року була ідея “народного прем’єра”, Тимошенко як Прем’єр-міні’стр поряд з Президентом Ющенком. Два лідери Майдану, один – президент, другий – прем’єр. Тут логіка працювала залізно і вона спрацювала, згідно з результатами виборів 2006-го року.
Ось на цих виборах такої козирної карти Блок Юлії Тимошенко
не має. Тому що “справедливість”, як ідея виборів, уже дещо приїласядо, до критики Партії реґіонів уже теж призвичаїлись, вона вже не працює на мобілізаційно-емоційному рівні. Потрібно якось мобілізувати електорат, дати йому нове натхнення, нове дихання, поставити нову ціль. От поряд з ідеєю дострокових виборів до парламенту 6-го скликання повинна ще бути ідея масштабна, фундаментальна. Ось Конституція, нова форма влади, знищення, ліквідація двовладдя, яке, з точки зору Юлії Тимошенко, руйнує країну, воно має стати ось такою передвиборчою основною картою Блоку Юлії Тимошенко”.
Попри різне ставлення експертів до ініціативи Тимошенко, вони одностайні у тому, що конституційного референдуму 30 вересня, одночасно з виборами, не буде. “Для цього є серйозні правові перешкоди”, – вважає Гарань. “Це є нонсенс і деструктивна пропозиція”, – каже Когут. І всі разом висловлюють сумнів у тому, що нову Конституцію можна буде прийняти, як пропонує Тимошенко, без голосування у Верховній Раді, тобто без згоди на те політичних еліт. “Це не реально”, – каже Карасьов.
