Політичне лобіювання має давню історію у Сполучених Штатах. А за довгі роки лобізм для декого перетворився на прибутковий бізнес. Легенда каже, що термін “лобіст” запровадив 1869-го року Президент США Уліс Ґрант. Той любив попивати бренді та потягати сигару в коридорах Готелю Віллард, що неподалік від Білого дому у Вашингтоні. Барбара Дейвид знає багато про цю історію:
“Коли люди помітили звичку президента відпочивати у холі готелю, деякі підприємливі люди того часу почали заходити до готелю, щоб поговорити з ним про свої справи. Ґрант назвав таких людей лобістами, тобто вестибюльниками, бо вони часто вешталися коридорами готелю”.
Право впливати на людей при владі – конституційно захищене в США. І воно витікає з американських традицій демократичного суспільства. Джон Семплс – директор центру представницької демократії інституту Катона зазначає:
“Вже кілька століть назад люди, які відвідували Америку відзначали, що американці мають тенденцію об’єднуватися в групи, діяти організовано, часто в межах різних добровільних організацій. Ця традиція триває і досі”.
Центр своєрідної індустрії впливу в США розташований на одній з центральних вулиць Вашингтона, яка за абетковим порядком має назву “К”. Саме тут працює більшість з приблизно 14-ти тисяч лобістів американської столиці. Їх кількість значно збільшилася за останні роки, в основному завдяки збільшенню коштів у бюджеті країни. Минулого року він склав майже три трильйони доларів. Мессі Рітш, з центру представницької політики каже, що майже кожен американець так чи інакше залежить від лобістів:
“Нафтова галузь, медицина, військо – вони всі мають своїх лобістів. Але більшість людей навіть не усвідомлюють: якщо ти студент, власник будинку, чи член профспілки – в тебе також є лобіст у Вашингтоні”.
Джон Семплс каже, що сприяло розвитку лобізму і посилення урядового контролю над великими американськими корпораціями:
“Коли уряд вирішує багато речей, то на ці рішення можна впливати. Завдяки цьому зростає і кількість лобістів”.
Впливовими вашингтонськими лобістами дуже часто стають колишні законодавці. Аллан Ліхтман, з Американського університету відстежує їхню діяльність:
“Мої спостереження кажуть, що близько 40% конгресменів стають лобістами після завершення своєї роботи в парламенті”.
Зважаючи на впливовість цих людей сьогодні стає очевидним, що лобісти ще надовго залишаться ключовою ланкою прийняття рішень в Америці.
