Вишуканий обід із смітника – звучить якнайменш парадоксально. Зазвичай на смітник потрапляє те, що залишилось від обіду, а не навпаки. Однак дехто запевняє у протилежному, кажучи, що занадто багато продуктів харчування люди викидають у сміття, не задумуючись.
Мадлен Нельсон влаштувала обід для десятка своїх друзів. Приготування чотирьох страв не коштувало їй нічого, оскільки жодного із складників вона не придбала в магазині. Напередодні Мадлен очолила тур смітниками на вулицях Нью-Йорка. Вони порпалися у смітниках булочних і продуктових магазинів.
Не так давно Мадлен була керівником корпорації. Заробляючи мільйони, вона покинула все, і почала жити з того, що викидають інші, показуючи, як багато продуктів ми просто переводимо. А на запитання: чи не гидко їй порпатись у смітті, Мадлен відповіла:
“Я б назвала непристойним і гидким те, що цю їжу викидають. Справді гидко, що наше суспільство допускає таке марнотратство”.
Ця група інакодумців каже, що магазини часто викидають продукти не тому, що вони зіпсовані, але тому, що вони не мають привабливого для покупця вигляду. Відтак вони визначають що свіже, а що ні за запахом та на дотик.
Їм також доводиться працювати швидко, доки вантажівка не забрала сміття. І часто їм вдається знайти багато добрих продуктів. Про що і свідчив святковий обід Мадлен.
Із знайдених помідорів вона приготувала томатний соус, а з інжиру – морквяно-інжирний суп. Тофу пригодилося для сирного торта. Навіть малина на десерті принесена із смітника.
Ця група людей, не сподівається, що із смітника почне обідати кожен. Але вони намагаються розбудити свідомість і закликають задуматись над тим, як багато ми просто викидаємо. Отож те, що є сміттям для одних людей, для інших стало святковим обідом.
