В Україні шириться рух “Кінопереклад” на підтримку перекладу іноземних фільмів державною мовою. Однодумці об’єдналися навколо однойменного Інтернет-сайту, оголосивши бойкот західним фільмам, дубльованим у Росії.
“Ходитиму тільки на фільми українською!”. Під такою обіцянкою можна підписатися в Інтернеті, додавши своє ім’я до довжелезного списку глядачів. Бойкот фільмів, які в Україні неможливо побачити українською мовою, оголосила група молодих ентузіастів на сайті “Кінопереклад”. Із жартівливої обітниці не ходити на голлівудське кіно, якщо воно дубльоване по-російськи, виріс громадський рух. Як каже одна з активістів Ольга Веснянка, кілька років тому, коли їх рух починався, почути українську в кінозалі здавалось нездійсненною мрією:
“До того як активісти почали гуртуватися і разом говорити про те, що ми хочемо в Україні кіно українською, до того не було можливості подивитися фільм українською мовою на великому екрані. Це було просто щось із галузі фантастики”.
Сьогодні мрія стала реальністю. Конституційний Суд прийняв рішення про обов’язковий переклад усіх закордонних фільмів державною мовою, а Міністерство культури перестало видавати західним стрічкам з російським озвученням ліцензії на прокат. І тепер ентузіасти “Кіноперекладу” перейнялися новою метою: хочуть допомогти бізнесу адаптуватися, а кіноринку – функціонувати прибутково. Серед їхніх пропозицій – розробка стимулів для вітчизняного прокату. Скажімо, звільнення від податків кінострічки, якщо 100% її копій дубльовані українською.
Як твердять експерти “Кіноперекладу”, вітчизняний прокатний бізнес швидко перебудовується, збори, попри похмурі прогнози, не падають, а ростуть, і великого опору українізації серед прокатників насправді нема. Є штучний скандал – його створює купка дистриб’юторів, які закуповують голлівудську продукцію не напряму в кіновиробників, а через Росію. Вони звикли отримувати від прокату західних стрічок надприбутки – і при цьому не обтяжувати себе жодними витратами. Саме такі й здіймають галас, маніпулюючи громадською думкою, – каже Ольга Веснянка:
“Основною проблемою є те, що є парочка компаній, які працюють через Росію, і їм просто шкода тих грошей на дублювання, і вони ще й до того ж трошечки в серцях і в душах українофоби, і вони люблять десь на камеру запльовувати мікрофони на тему – ой, ніхто не буде дивитися!”
Прикладом свідомої провокації Веснянка називає зірвану в Україні світову прем’єру французького фільму “Астерікс на Олімпійських іграх”. Прокатна компанія, що завозила цей фільм, не подала усіх необхідних документів і не отримала прокатного посвідчення. А справу представила так, нібито проблема виникла через вимогу українського дубляжу. Після прем’єри, яка не відбулась, активісти “Кіноперекладу” зібрали підписи під листом до французької компанії. Запросили до прямої, без посередників, співпраці з українськими дистриб’юторами. Мовляв, тоді український глядач отримав би “Астерікса” вчасно і рідною мовою. Французи відповіли. Пишуть – зацікавлені в українському кіноринку і вже встановлюють прямі зв’язки з прокатом.
Як каже Ольга Веснянка, завдяки громадянській ініціативі “Кінопереклад” патріоти українського кіно згуртувалися, відчули свою силу:
“Ініціатива виросла у велике коло згуртованих людей, які працюють в різних сферах. У кінобізнесі працюють, юристи, молоді активісти, є багато журналістів, і всі ми спілкуємось в Інтернеті і так чи інакше маємо можливість впливати на ситуацію і лобіювати свої, як громадян, інтереси”.
Обіцянку “Ходитиму тільки на фільми українською!” дали в Інтернеті вже понад п’ять тисяч людей, і збір підписів на підтримку акції триває. Як кажуть активісти “Кіноперекладу” – якщо бойкот стане масовим, а сума спричинених збитків переважить вартість дубляжу, кінопрокатники облишать свої розмови про те, що перекладати кіно державною мовою економічно невигідно і почнуть дотримуватись українських законів.
