19 березня мине п’ять років від початку війни в Іраку. Чимало американців кажуть, що вторгнення військ США в ту країну було помилкою, і хочуть повернення солдатів додому. Ця тема тепер часто стає предметом обговорень у передвиборчій кампанії.
Сенатори-демократи Барак Обама і Гілларі Клінтон в один голос обіцяють, що виведуть війська з Іраку, якщо їх оберуть до Білого дому. Щоправда, терміни виведення у них різняться.
Клінтон обіцяє зробити це протягом шістдесяти днів. Барак Обома термінів не уточнює. Натомість кандидат від республіканців Джон МакКейн підтримує нинішню стратегію Буша і каже, що залишить війська в Іраку:
“Те, що ми зараз в Іраку – життєво важливо для нашої безпеки”.
Таке висловлювання МакКейна не лише суперечить заявам його конкурентів по виборах, але й розходиться з бажанням більшості американців.
Ендрю Когут є президентом дослідницького центру “П’ю” у Вашингтоні:
“Наочно видно, що американці масово підтримують демократичну партію. Це є наслідком розчарування у політиці Буша”.
Когут каже, що вторгнення в Ірак тепер підтримує лише 38% американців.
Однак Обама каже, що через великі витрати на війну бракує грошей на медичне забезпечення, освіту та інші потреби:
“Ми зав’язнули у війні, яку МакКейн хоче вести ще наступних сто років, витрачаючи щомісяця по 20 мільйонів доларів. Уявіть, що ці гроші могли би бути інвестовані в ряд програм, про які ми говоримо з сенатором Клінтон”.
Провідні економісти як от Алан Крюґер погоджуються, що війна важко вдарила по економіці США:
“Війна збільшила дефіцит. Ми її фінансуємо з резервів. Як результат – людям дедалі складніше позичити гроші. Отож зростають процентні ставки”.
Війна також збільшує і політичні ставки. Особливо коли Клінтон та Обама нагадують американцям про воєнні витрати та про плани повернути солдатів додому.
