Те, що вирішить народ на референдумі, не потребує затвердження Верховною Радою. Такий вердикт виніс Конституційний Суд у справі, зініційованій Президентом України. Віктор Ющенко просив розтлумачити положення основного закону щодо прийняття Конституції та законів на плебісциті.
Згідно з рішенням суду, конституційні норми слід розуміти так. Оскільки народ – носій суверенітету і єдине джерелом влади в Україні, то він може реалізовувати на референдумі своє виключне право визначати й міняти конституційний лад.
“Рішення всеукраїнського референдуму щодо прийняття законів є остаточним і не потребує будь-якого затвердження, в тому числі Верховною Радою”, – сказано у вердикті, підписаному десятьма із п’ятнадцяти суддів.
Рішення українських тлумачів основного закону здивувало європейців. Світовий авторитет у конституційному праві – Венеціанська комісія заявила, що Конституція не може ухвалюватись без участі парламенту. “Це не нормально”, – сказав агентству УНІАН у Страсбурзі заступник секретаря комісії Томас Маркерт. Як він додав, в принципі в деяких європейських країнах існує практика ухвалення законів на плебісциті, проте це не стосується ухвалення Конституції, а крім того потребує спеціального закону про референдум.
А тим часом конституційні судді поспішили заспокоїти громадськість. Якщо в Україні напишуть новий текст Конституції, то його не можна буде затвердити самим лише референдумом, обійшовши Верховну Раду. Про це повідомив на брифінгу в п’ятницю, коментуючи щойно прийняте рішення, голова Конституційного Суду Андрій Стрижак. В інтерв’ю журналістам він порадив уважніше читати вердикт. Як там зазначено, приймати нову Конституцію треба за процедурою, прописаною в старій. А в чинному основному законі передбачається, що проект спочатку вносять на розгляд парламенту, потім той двомастами двадцятьма шістьма голосами направляє його до Конституційного Суду, а вже потім зміни ухвалюються трьомастами голосів. Виходить, якщо зараз – до розгляду парламентом змін – президент оголосить референдум, то його рішення матимуть всього лише консультативний характер, – пояснив Стрижак.
Судді відкинули також звинувачення в тому, що їхнє рішення прийняте на догоду главі держави. “Ми нікому не намагалися догодити”, – сказав на брифінгу суддя-доповідач Іван Домбровський.
Аналізуючи ухвалене сьогодні рішення конституційних суддів, експерти також не вбачають приводів для особливого занепокоєння. На думку професора політології Києво-Могилянської академії Олексія Гараня, більше запитань викликає рішення про можливість приймати закони на референдумі. Що ж до прийняття Конституції, то у рішенні суду порядок її ухвалення на плебісциті обставлений багатьма “але” і “якщо”, – зазначає політолог. Крім того, ключовим є те, що йдеться про нову, заново написану Конституцію, а не про зміни до старої, – каже Гарань:
“Тобто я не схильний вважати, що це є крок до монополізації влади або до узурпації влади, тому що це рішення Конституційного Суду, по-перше, стосується, нової Конституції. По-друге, воно обставлено багатьма умовами, для яких потрібно, можливо, внесення змін до Конституції або відповідно ще одне тлумачення Конституційного Суду. Мене більше непокоїть прийняття законів шляхом референдуму”.
