“Безвідповідальний крок”. Таким вважають прийняте у середу рішення російської Держдуми в Міністерстві закордонних справ України. У четвер українське МЗС оприлюднило заяву, в якій назвало пропозицію російських парламентарів «ультимативною вимогою» та «спробою неприхованого тиску». Українське зовнішньополітичне відомство наголосило, що виступає проти денонсації базового Договору про дружбу. Оскільки він, як зазначається в заяві, однаковою мірою відповідає інтересам України та Російської Федерації.
Свою відповідь на недружній крок Держдуми готує також український парламент. До цього сьогодні закликав парламентарів спікер Верховної Ради. «Ми не можемо залишатися осторонь процесів, що відбуваються в двосторонніх відносинах» – сказав Арсеній Яценюк, додавши, що при цьому слід утриматись від жорстких заяв і проявити дипломатичність.
«Наша основна мета – налагодити стосунки, а не інспірувати протистояння. І ми як український парламент проявимо максимум інтелекту у цьому підході», – пообіцяв Яценюк.
Як відомо, у середу Держдума Росії ухвалила рішення звернутися до керівництва Росії з пропозицією розірвати базовий Договір про дружбу з Україною у тому разі, якщо Україна рухатиметься до вступу в НАТО.
А у четвер мер Москви Юрій Лужков виступив з ще радикальнішою ідеєю. В інтерв`ю «Російскій газеті» він запропонував вийти з Договору незалежно від того, чи буде Україна просуватись до НАТО, чи ні. Лужков закликав російську владу розірвати договір для того, щоб, як він каже, укласти новий і зайнятися питанням повернення Росії Криму і Севастополя.
Наскільки реальна можливість денонсації Росією базового Договору про дружбу з Україною, і які можуть виникнути загрози розповів директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко:
«Україна цілком може жити і без Договору про дружбу і співробітництво, тому що це зовсім не є обов`язковим елементом двосторонніх відносин. Але враховуючи, що цей документ все ж таки є єдиним нормативно-правовим двостороннім актом, який закріплює непорушність кордонів і повагу до територіальної цілісності, то все ж таки цей документ має значення. От, власне, навіть одна його стаття, лише заради однієї статті Договір має бути збережений. Це друга стаття, де сторони визнають територію одна одної в існуючих успадкованих від СРСР кордонах. Тому безумовно, можливе денонсування слід трактувати тим, що російська сторона не визнає кордонів. Було б наївно говорити, що ці наміри пов`язані зі вступом чи невступом України в НАТО. До речі, Юрій Лужков доволі відверто підтвердив цю позицію, що незалежно від того, вступає Україна, чи не вступає, цей Договір не треба продовжувати. Саме тому, що російська політична еліта, за великим рахунком, ніколи остаточно й не визнавала незалежності України та її права самостійно проводити внутрішню і зовнішню політику. І на сьогодні озвучено більш-менш зручний привід, щоб це питання поставити».
Водночас наразі експерт не вбачає ознак серйозності намірів російської сторони. Як він зазначив, для розірвання договору має бути витримана певна процедура: не пізніше ніж за півроку до завершення дії угоди, тобто у жовтні цього року, країна мала б заявити про небажання угоду продовжувати. В іншому разі Договір автоматично вважатиметься продовженим на наступні десять років.
