Під час конфлікту між Росією та Грузією у серпні цього року Україна оголосила присутність російського Чорноморського флоту в Україні загрозою власній національній безпеці. Втім, наполягання Києва на виведенні флоту з Севастополя та його підтримка Грузії ускладнюють стосунки між Росією та Україною, а також посилюють побоювання, що Україна може стати наступною жертвою агресії Москви.
Щороку Росія сплачує Україні сто мільйонів доларів за оренду порту та портових приміщень у Севастополі. Згідно із контрактом, підписаним обома країнами, Росія має вивести свій флот у 2017 році. Москва хоче продовжити термін оренди, що не збігається із бажаннями українських лідерів, і не поспішає з підготовкою інфраструктуру для переведення його на бази, що знаходяться на її власній території. Як каже Сергій Кулик з аналітичного центру «Номос», причина політична.
«В політичному плані, звичайно Чорноморський флот несе політичну складову як фактор політичного тиску, важіль політичного впливу. Тому для Росії важливо, щоб він був у Криму, на території України».
Росіяни кажуть, що вони побудували Севастополь і захищали його проти агресорів. Але Сергій Кулик зауважує, що у лавах армії та флоту як Російської імперії, так і Радянського Союзу, було чимало українців та людей інших національностей.
Етнічні росіяни зараз становлять більшість населення Криму. Геннадій Басов представляє Російський блок у міський раді міста Севастополя. Він звертає увагу на економічне значення флоту.
«Понад двадцять тисяч родин військовослужбовців та громадян України працюють в інфраструктурі Чорноморського флоту – громадян України, я маю на увазі. Крім того, ні для кого не таємниця, що Чорноморський флот вкладає гроші в програми соціально-економічного розвитку міста».
Басов засуджує підтримку, яку українська влада надала Грузії та звинувачує Київ у перетворенні Криму в потенційну конфліктну зону.
Валерій Чалий, експерт Центру Разумкова, з ним не погоджується. Але визнає, що у Росії є чимало важелів впливу на Україну.
«Конфлікти і загострення ситуації в інформаційній сфері, такі інформаційні атаки, використання можливостей Чорноморського флоту Російської Федерації, а там крім кораблів є розвідка, є інформаційні можливості, власне, є просто перебування російських громадян з подвійним громадянством на території суверенної України».
Під час конфлікту в Грузії Росія використовувала питання подвійного громадянства як підставу для вторгнення на територію незалежної держави. Депутат міської ради Басов відкидає той факт, що Росія роздає російські паспорти в Криму. Інші ж кажуть, що щороку видається до двох тисяч таких паспортів на півострові.
Дослідження Центру Разумкова свідчать, що сімдесят відсотків українців не вважають, що Росія становить для них будь-яку загрозу. Але Віктор Константинов, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка каже, що для заворушень не потрібно значного числа людей.
«Для цього абсолютно не потрібно, щоби дуже велика кількість людей бажала взятися за зброю. Це можуть бути кілька десятків осіб, нестриманих з двох сторін, і вони можуть розпочати конфлікт, який вибухне через наявність гострих протиріч в суспільстві».
Серед інших українсько-російських розбіжностей – мовне питання та наближення Києва до Євросоюзу та НАТО. Аналітики вказують, що Москва могла б використати ці питання, що було б особливо легко в Криму, але лише за умов, якщо українці самі залишаться поділеними з цього приводу.
