В основі падіння курсу гривні лежать лише політичні мотиви, заявила сьогодні прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Вона вважає, що для суттєвого послаблення української грошової одиниці, що спостерігалося останніми тижнями, немає економічного пояснення. «Це робиться політично свідомо, це – саботаж, який робиться для того, щоб ускладнити і погіршити ситуацію для того, щоб ввести в Україні надзвичайний стан, що означатиме мораторій на будь-які вибори, включаючи чергові президентські», - цитує прем'єр-міністра офіційний урядовий сайт.
В різкій девальвації Тимошенко звинувачує політику Нацбанку, керовану президентським секретаріатом. Адже, за даними керівника Кабміну зовнішньоторгівельний баланс країни вже вирівнявся – експорт перевищує імпорт, врівноважився баланс попиту та пропозиції валюти на міжбанківському ринку. Тому, робить висновок прем'єрка – курс гривні має знаходитися в діапазовні від 6 до 6,50 гривень за доллар.
Тим часом сьогодні на міжбанківському ринку курс гривні незначно укріпився після тривалого падіння. Деякі оглядачі називають цю стабілізацією тимчасовою, оскільки до кінця тижня значну кількість валюти має придбати компанія Нафтогаз. Вона має намір розрахуватися із російським «Газпромом» за спожите у лютому паливо. Втім Нацбанк оголосив про намір продати Нафтогазу валюту із власних резервів, щоб не дестабілізувати попит і пропозицію на міжбанківському ринку. В НБУ також повідомили про намір до кінця року отримати від МВФ майже 10 мільярдів доларів позички.
Водночас провідні світові рейтингові агенції вирішили погіршити прогнози розвитку української економіки. Сьогодні про підвищення ризику дефолту заявили експерти рейтингового агенства S&P. Напередодні оглядачі компанії Moody's також дійшли до висновку про високу ймовірність нездатності України розрахуватися із своїми борговими зобов'язаннями. Однією із причин песимістичних оцінок називали нестабільну політичну ситуацію в країні та відсутність прогресу на переговорах із МВФ. Рейтингові агенції також повідомили про готовність знизити свої оцінки стану провідних українських банків. Для них це означатиме ускладнення доступу до світових ринків капіталу та здорожчення запозичень.
