Із часу введення військ коаліції в Ірак пройшло вже шість років. І сьогодні там починає з’являтися те, чого сильно бракувало всі ці шість років – оптимізм та надія.
Базари без бомб, автомобілі «Гамер» – без кулеметів, морозиво – пізно ввечері, вулиці – вільні від страху. Уперше після початку війни іракці кажуть, що найбільше їх хвилює не безпека, а економіка. І 60% мешканців країни сподіваються, що наступного року життя стане кращим. Цей показник майже втричі більший, ніж півтори роки тому.
У Басрі життям задоволені 94% опитаних. Місто процвітає, торгуючи нафтою. Обсяг вантажу, що проходить через порт Басри, минулого року зріс утричі. До місцевого госпіталю навіть почали приїжджати на лікування іноземці. Втім, економіка Іраку значно залежить від глобального попиту на нафту, ціни на яку падають. І хоча приватний сектор процвітає, державні підприємства простоюють.
Хоча більшість країни все ще живе у минулому, тепер, коли рівень насилля впав, іракці отримали шанс почати будувати майбутнє.
