Барак Обама може ветувати закон, який накладає 90% податку на мільйонні премії, отримані керівництвом страхового гіганта AIG. У Білому домі кажуть, що президент, як і всі, обурений тим, що боси компанії отримали преміальні з грошей платників податків. Втім, таке оподаткування може зашкодити реалізації нового глобального плану уряду з відживлення економіки – вартістю у трильйон доларів.
Адміністрація Обами вже майже ствердно заявила, що президент не підтримає накладення нового податку, який би повернув у бюджет виплачені керівникам премії. Головний економічний радник віце-президента США Джеред Бернштайн каже, що цей закон може ще більше ускладнити існуючі проблеми.
Втім ще кілька днів тому Обама виглядав таким же розлюченим з приводу дій AIG як і вся нація:
«Ми збираємось зробити все, що в наших силах, аби повернути ці бонуси назад».
Втім, накладаючи податок на топ-менеджерів компанії, адміністрація може поставити під загрозу реалізацію своєї нової масштабної програми виводу економіки країни з кризи. Для успіху цього плану уряду потрібна підтримка багатих інвесторів, а додаткове оподаткування може таку підтримку унеможливити.
Експерт Інституту Брукінгса Дуглас Елліот зазначає: «Думка про те, що уряд у будь-який момент може вплинути на їх заробіток – може відлякати інвесторів. Тепер уряд повинен переконати цих інвесторів, що він не втручатиметься у ці справи».
Новий план порятунку економіки, деталі якого в понеділок оприлюднив міністр фінансів Тімоті Ґайтнер, коштуватиме один трильйон доларів. Його суть в тому, що уряд спільно з приватними інвесторами викупить у найбільших банків країни проблемні іпотечні кредити та пов’язані з ними цінні папери. Такі активи отримали назву «токсичний капітал» і саме він, на думку багатьох, отруїв спочатку фінансову систему США, а згодом і економіку всього світу. За задумом Білого дому, вилучення таких «токсичних» активів дасть комерційним банкам необхідний капітал та відкриє шлях до реанімації ринку кредитування в країні. А весь ризик, пов’язаний з можливим неповерненням цих «токсичних» кредитів, ляже на плечі платників податків. Втім Обама переконаний, що цей ризик краще, ніж повний колапс системи:
«Є певні інституції, які настільки великі, що, якщо вони збанкрутують, то потягнуть за собою багато інших фінансових інституцій».
Чимало людей в країні не підтримують таких намірів адміністрації. Деякі сенатори-республіканці стверджують, що цим діями Обама зробить всю країну банкрутом, а учасники акцій протестів по всій країні вимагають від уряду не допомагати Волл-стріт. Мовляв, фінансисти самі завели себе у пастку, нехай самі і виплутуються.
Щоб підвищити рівень підтримки населенням нового плану порятунку економіки Обама вдався до перевіреного способу. Він знову, як і в часи передвиборчої боротьби, організував армію волонтерів, які ходять від дверей до дверей, роз’яснюючи людям, навіщо допомагати збанкрутілій Волл-стріт. Волонтери збирають підписи тих, кого їм вдалося переконати і відправляють їх конгресменам та сенаторам, як додатковий аргумент для здобуття їх підтримки.
